викінчувати

См. также в других словарях:

• викінчувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• викінчувати — ую, уєш, недок., ви/кінчити, чу, чиш, док., перех. Обробляючи, відшліфовуючи і т. ін., завершувати, закінчувати що небудь …   Український тлумачний словник

• викінчити — див. викінчувати …   Український тлумачний словник

• викінчуватися — ується, недок. Пас. до викінчувати …   Український тлумачний словник

• закінчувати — закінчити (доводити що н. до кінця, до завершення), кінчати, кінчити, скінчати, скінчити, покінчити, докінчувати, докінчити, завершувати, завершити, довершувати, довершити, вивершувати, вивершити, повершити, порішити; викінчувати, викінчити… …   Словник синонімів української мови

• закруглювати — юю, юєш і закругля/ти, я/ю, я/єш, недок., закругли/ти, углю/, у/гли/ш, док., перех. 1) Надавати чому небудь круглої чи овальної форми. 2) перен. Закінчувати (перев. говорити, писати). || Робити що небудь довершеним, викінченим …   Український тлумачний словник

• заокруглюватися — ююся, юєшся, недок., заокру/глитися, люся, лишся, док. 1) Ставати круглим, округлим. || Повніючи, товстіючи, робитися округлим. 2) перен. Ставати струнким, чітким, викінченим. 3) перен., фам. Закінчувати виступ, промову, написання чого небудь і т …   Український тлумачний словник