викурювати

См. также в других словарях:

• викурювати — юю, юєш, недок., ви/курити, рю, риш, док., перех. 1) За допомогою диму виганяти кого небудь звідкись. 2) перен. Примушувати кого небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання. || з кого – чого. Позбавляти кого , що небудь чогось.… …   Український тлумачний словник

• викурювати — викурити (про цигарку, тютюн тощо курити до кінця; палячи, витрачати цілком), скурювати, скурити, висмалювати, висмалити …   Словник синонімів української мови

• викурювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• викурити — див. викурювати …   Український тлумачний словник

• викурювання — я, с. Дія за знач. викурювати …   Український тлумачний словник

• викурюватися — юється, недок. Пас. до викурювати …   Український тлумачний словник

• недопалювати — юю, юєш, недок., недопали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) Спалювати що небудь не повністю. || Не до кінця підтримувати вогонь. 2) Викурювати не повністю (сигарету, цигарку і т. ін.). Недопалити сигарету …   Український тлумачний словник

• виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… …   Словник синонімів української мови

• викурити — див. викурювати …   Словник синонімів української мови

• гнати — I 1) (змушувати рухатися в певному напрямку), гонити, турити, витуряти, турляти; ганяти (туди й назад / багато разів) Пор. підганяти I 2) (добувати переганянням), гонити, виганяти, вигнати, відганяти, відгонити, відігнати, курити, викурювати,… …   Словник синонімів української мови