викувати

См. также в других словарях:

• викувати — Механічно викувати: визубрити [53] …   Толковый украинский словарь

• викувати — I див. виковувати. II ує, док., перех. За народними повір ями – куючи, напророчити кому небудь певну кількість років життя (про зозулю) …   Український тлумачний словник

• викувати — 1 дієслово доконаного виду виробити з металу викувати 2 дієслово доконаного виду про зозулю …   Орфографічний словник української мови

• викуваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викувати I …   Український тлумачний словник

• відкувати — ую/, ує/ш, док. 1) Викувати що небудь. 2) Перестати кувати …   Український тлумачний словник

• вклепувати — (укле/пувати), ую, уєш, недок., вклепа/ти (уклепа/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Клепаючи щось, вправляти, вставляти в що небудь. 2) перен., розм. Вплутувати в яку небудь справу (звичайно неприємну). 3) тільки док., розм., рідко. Те саме, що… …   Український тлумачний словник

• вковувати — (уко/вувати), ую, уєш, недок., вкува/ти (укува/ти) і вку/ти (уку/ти), вкую/, вкує/ш, док., перех. 1) Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого небудь. || Закувати (в кайдани). 2) тільки док., розм. Куючи, зробити що небудь; викувати …   Український тлумачний словник

• покувати — I ую/, ує/ш, док. 1) Кувати якийсь час (див. кувати 1)). 2) розм. Викувати багато чого небудь. II ую/, ує/ш, док. Кувати якийсь час (див. кувати II) …   Український тлумачний словник

• кувати — I 1) (б ючи молотком, надавати металові потрібної форми), виковувати, викувати, сковувати, скувати, проковувати, прокувати, клепати, виклепувати, виклепати 2) див. підковувати II (про зозулю), кукати, кукукати …   Словник синонімів української мови

• покувати — 1 дієслово доконаного виду кувати якийсь час; викувати покувати 2 дієслово доконаного виду про зозулю …   Орфографічний словник української мови