викрик

1) вы́крик; восклица́ние

2) (со значением собир.) крик

викрик, покрик, скрик, погук, (редко) огук.

* * *

выкрикивание викрик, викрикування, скрик, скрикування, вигук, вигукування, виклик, погук, погукування.

* * *

1) ( викрик) exclamation, ejaculation; cry, yell

2) грам. interjection

1) вигук

2) зойк; скрик

3) ремствування; протест

* * *

1) вигук; викрик

2) лемент, крик

3) нарікання, протест

4) лiнгв. вигук

1. n

1) обруч, обід

2) спорт. серсо

3) (скор. від hula hoop) хула-хуп

4) плоска каблучка

5) кільце; кільцеподібна річ

6) pl фіжми

7) спідниця з криноліном

8) ворота (у крикеті)

9) коромисло

10) кидок з-під корзини (баскетбол)

11) тех. обойма; бугель; кільце

12) pl обручна сталь

13) вигук, викрик

14) мед. коклюшний кашель

2. v

1) набивати обручі; скріпляти обручем

2) перен. оточувати; стискувати; зв'язувати

3) закричати; зойкнути; завити

4) заходитися (від кашлю)

5) вигукнути (від подиву)

* * *

1) обід; обруч

2) обруч ( іграшка)

3) плоска каблучка; що-небудь, що має форму кільця, кільце

4) pl фіжми; спідниця з криноліном

5) ворота ( у крокеті)

6) aмep.; icт. коромисло

7) баскетбол кільце кошика; кошик; кидок з-під кошика

8) тex. обойма; бугель; кільце

9) pl; = hoop iron

10) п'яльці ( для вишивання)

1) скріплювати обручем, ободом

2) оточувати; стискати, зв'язувати

3) вигинати; згинати дугою; вигинатися; згинатися дугою

1) вигук; бойовий клич ( у індіанців)

2) мeд. утруднений вдих при коклюшному кашлі

1) icт. скрикнути; завити

2) зайтися ( від кашлю)

1. n

1) викрик, вигук; гучний крик; галас

2) крик відчаю

3) гнівний протест

4) вигук вуличних продавців

2. v

1) вигукувати, гучно кричати; лементувати

2) перекричати

3) продавати на аукціоні

* * *

1) голосний крик, вигук; крик розпачу; гнівний протест

2) вигук вуличних продавців

1) голосно кричати, волати

2) перекричати

3) продавати на аукціоні

1. n

1) гавкання; скавучання; скиглення

2) скрикування; зойкання (від болю); викрик

3) pl ниття, скарги

2. v

1) гавкати; скавучати; скиглити; дзявкати

2) скрикнути, зойкнути; залементувати

3) нити, скімлити

* * *

1) виск, скавучання ( собаки); короткий гавкіт; скрик ( від болю); вигук

2) pl зневажл. ниття, скарги

1) скавучати; гавкати; дзявкати ( про собаку); скрикнути, залементувати ( від болю)

2) ( for) зневажл. нити, скиглитити ( про щось), скаржитися ( на щось)

викрик, зойк

1. n

вигук, викрик

2. v

ворожити на магічному кристалі; дивитися крізь магічний кристал

1) вигук; викрик

2) лемент, крик

3) нарікання, протест

4) лiнгв. вигук

зойк, голосіння, лемент, репет, лементування, репетування, (однократный) викрик.

* * *

вигук, оклик, погук. [Чуються вигуки: «Ні!.. ба так!»]; (возглас, клик) виклик, поклик, покрик. [Веселі поклики лунають по гаях (Коцюб.)]; (вскрик, вопль) окрик, викрик.

* * *

морозити, холодити кого, що; срвн. Морозить, Холодить. [Зима вид (лицо) морозить, сонце припаляє (Грінч.)]. -бит кого, безл. - холодом бере, морозом бере, студить, морозить кого. [Студить мене (Кам. п.). Мене аж морозило з тих гістеричних викриків (Крим.)]. Его -бит лихорадка - лихоманка, трясця його трясе.

* * *

1) (безл.: лихорадить) моро́зити, -ро́зить, труси́ти, -сить, зноби́ти, -би́ть

2) ( подвергать действию холода) моро́зити, -ро́зить

(громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.

* * *

1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння

2) гук, -у, гука́ння

невпійманний, неспійманний, (реже) невловний, (устар.) нев[у]ловимий; (незаметный) непомітний; (неслышный) нечутний, (еле слышный) ледве чутний. [Ніч бринить неспійманними шепотами (В. Підмог.). Якийсь чудний, невловний і невимовний викрик (Н.-Лев.). Щось лоскоче серце і тремтить біля вуха чимсь невловимим (Коцюб.). Невловимий голос луна то тут, то там (Дніпр. Ч.). Летять пісень неуловимі зграї (М. Рильськ.)].

* * *

 ч викрик