-
1 виказувати
= виказати1) ( висловлювати) to express, to tell; ( дорікати) to reproach2) (виявляти, напр., радість) to manifest, to display, to show3) ( зраджувати) to betray; ( доносити) to denounce (to), to inform (on, against); ( таємницю) to let out, to blurt out -
2 виказувати
= ви́казати1) выска́зывать, вы́сказать2) ( обнаруживать) выка́зывать, вы́казать; (только несоверш. раскрывать) облича́ть3) ( разоблачать) облича́ть, обличи́ть; ( указывать) выдава́ть, вы́дать; (секрет, тайну) выба́лтывать, вы́болтать, проба́лтывать, проболта́ть -
3 виказувати
თქმა, გამოთქმა -
4 виказувати згоду
-
5 видавати
= видати1) (давати, відпускати) to deal, to give out; ( документ) to issue; ( розподіляти) to distribute; ( вручати) to deliver, to grant, to handвидавати візу — to grant ( to issue) a visa
видавати заробітну плату — to pay out wages, to pay a salary
видавати свідоцтво — to grant ( to issue) a certificate
2) (видобувати, виготовляти) to produce3) ( злочинця) to deliver up, to give up; ( іншій країні) to extradite; to hand over4) (виказувати, розкривати) to give away, to betray5) ( за когось) to pass off (as), to pretend; ( удавати з себе) to pose (as)6) (друкувати, публікувати) to publish, to print7) ( офіційно оголошувати) to promulgate, to issue8) ( про звуки) to utter9)видавати заміж — to marry, to give in marriage
-
6 виказати
док. див. виказувати -
7 покривати
= покрити1) ( накривати) to cover ( with); ( завішувати) to veil; (покрівлею, дахом) to roof (in, over); ( обволікати) to mantle; (фарбою, пилом) to overlay ( with), to paint ( with); to coat ( with); (кіркою, шаром) to over-crust; (покришкою, ковпачком) to cap; ( лаком) to ( coat with) varnish; ( залізом) to iron; ( цукровою глазур'ю) to iceпокривати теплоізоляцією (напр., труби) — to lag
покривати тонким шаром (металу, фарби) — to wash
2) (сплачувати борги, витрати) to pay off; to extinguishпокривати витрати — to cover/defray expenses
покривати дефіцит — to wipe out a deficit, to close gap
покривати (завдані) збитки — to make amends, to cover losses
3) ( не виказувати) to conceal, to hush up; ( приховувати) to connive4) ( заглушати звук) to drown5) карт. to cover6) спорт. ( відстань) to cover7)покривати ганьбою — to disgrace; to heap ignominy ( upon)
-
8 таємниця
жsecret; ( таємність) secrecy, privacy; (щось нерозгадане, неясне) mystery; hugger-muggerлікарська таємниця — medical ethics, patient confidentiality
службова таємниця — official secret, administrative privacy
комерційна таємниця — commercial ( business) secret
виказувати таємницю — to betray/reveal a secret, to let out a secret
довіряти свої таємниці кому-небудь — to take smb. into one's confidence, to let smb. into one's secrets
тримати в таємниці — to keep secret, to keep dark
-
9 виказати
см. виказувати1) вы́сказать2) ( обнаруживать) вы́казать3) ( разоблачать) обличи́ть; ( указывать) вы́дать; (секрет, тайну) вы́болтать, проболта́ть -
10 модерн
МОДЕРН ( від франц. moderne - найновіший, сучасний) - одна з епох європейської історії (а саме - європейський Новий час), яка стала з часів молодогегельянців найважливішою темою філософського, естетичного, культурологічного, соціологічного дискурсів. Девіз цієї епохи - не відродження греко- римської Античності (тобто не Ренесанс), а започаткування нового життя, нового відчуття часу, відчуття переваги, "сучасного" (тобто "М.") над "минулим" ("премодерном"). М. - це епоха довіри до самодостатньої потуги Розуму, метафізики, прогресистського мислення. Інтегральний результат М. - суспільство, розвиток якого спирається на чотири сили, які домінують в цю епоху: природознавство, техніка, індустрія і демократія. Людина М. сама виводить себе на кін історії, сама стає цим "коном", на якому відтепер фізико-технічний світ повинен виказувати, подавати себе (ставати образом, картиною - за Гайдеггером). Претензія цього світу на безмежне панування є наслідком гуманізму М., який розуміється як така філософська інтерпретація людини, що пояснює і визначає цілісність буття, на основі концепту людини і для людини. Культурна свідомість М. осяяна ідеєю безмежного розвитку: самої себе; науки, техніки, науково-технічного поступу; технології оволодіння усіма ресурсами Всесвіту, практики тотального підпорядкування довколишнього світу волі людини. Ця свідомість не виявляла особливих занепокоєнь про збереження біосфери, антропосфери, соціосфери у Всесвіті; їй ще не відомі екзистенційні острахи. Вона занепокоєна насамперед забезпеченням євроцивілізації не стільки умовами її самозбереження, скільки її домінуючим становищем у світі. Розвиток науки, техніки, прискорення НТП мало у самосвідомості М. загальнолюдський сенс. Культура М. вселяла в людину глибоку впевненість, що її народження, життя, праця, творчість мають високе призначення. Глобальна проективно-перетворювальна діяльність М., що трансформує "бажане" у "належне", була б абсурдною без упевненості в тому, що завдяки цій діяльності людина здатна гідно торувати шлях до майбутнього, здолати хаос природних стихій та тваринних інстинктів і піднятися до чогось більш значного, ніж безпосередня "життєва даність".О. Соболь
См. также в других словарях:
виказувати — ую, уєш, недок., ви/казати, ажу, ажеш, док., перех. 1) Казати, висловлювати все, що є на думці (перев. неприємне); дорікати. 2) перен. Виявляти, показувати ознаки чого небудь (почуттів, настрою і т. ін.). 3) Видавати, викривати кого небудь,… … Український тлумачний словник
виказувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
денунціювати — Денунціювати: виказувати [31] виказувати, доносити [49] доносити [22;33;41;47;V] доносити, виказувати [48] доносити, клепати [25] … Толковый украинский словарь
видавати — даю/, дає/ш, недок., ви/дати, дам, даси, док., перех. 1) Давати, відпускати на руки що небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання. || Передавати кого небудь силою,… … Український тлумачний словник
виказати — див. виказувати … Український тлумачний словник
виказування — я, с. Дія за знач. виказувати … Український тлумачний словник
виказуватися — ується, недок. 1) Виднітися, бути помітним. 2) Пас. до виказувати 1), 3) … Український тлумачний словник
зраджувати — ую, уєш, недок., зра/дити, джу, диш, док., перех., рідше кому, чому, а також без додатка. 1) Вчиняти зрадництво, діяти підступно, віроломно стос. до кого , чого небудь. 2) Порушувати вірність у коханні, дружбі. 3) Відмовлятися від попередніх… … Український тлумачний словник
проговорюватися — ююся, юєшся, недок., проговори/тися, ворю/ся, во/ришся, док. 1) Ненароком, мимоволі виказувати те, чого не слід було розголошувати. 2) розм., рідко. Те саме, що заговорюватися 2). 3) тільки док., розм. Промовити, сказати що небудь після тривалої… … Український тлумачний словник
видавати — I = видати 1) (оприлюднювати що н. таємне, приховане; донести на когось), виказувати, виказати, викривати, викрити, розкривати, розкрити, зраджувати, зрадити, розголошувати, розголосити (перев. про таємницю) 2) (виділяти комусь що н. із запасів,… … Словник синонімів української мови
виявляти — I = виявити 1) (про почуття, стан, наміри тощо робити явним, помітним), проявляти, проявити, показувати, показати, підкреслювати, підкреслити, розкривати, розкрити, виказувати, виказати, видавати, видати, маніфестувати, являти, явити 2) (бачити в … Словник синонімів української мови
