-
1 визолочувати
техн. вызола́чивать -
2 wyzłacać
визолочувати -
3 золотить
золотити, позолочувати, визолочувати. [Вечірнє сонце гай золотило, Дніпро і поле золотом крило (Шевч.). Місяць позолочує їх (хмарини) (Васильч.)]. Золоченный и Золочённый - золочений, позолочений.* * *золотити, позоло́чувати -
4 Насусаливать
-ся, насусалить, -ся визолочувати, -ся, визолотити, -ся, підзолочувати, -ся, підзолотити, -ся; бути визолочуваним, підзолочуваним, визолоченим, підзолоченим сухозліткою (шумихою). Насусаленный - визолочений, підзолочений, пови[попід]золочуваний сухозліткою (шумихою). -
5 Позолачивать
позолотить позолочувати, позолотити, (реже позлотити), узолочувати, узолотити, (вызолотить) визолочувати, визолотити, (о мног.) пови[пов]золочувати що. [Я-б твої крила позолотила (Чуб.). Ясне сонце позолочує високі могили (Коцюб.). Певно й серце твоє взолотила печаль (Тич.)]. Позолочённый, позолочен - позолочений, позолочуваний (позлочуваний), (о мног.) повизолочуваний; (прилагат.) позолотистий, златомальований. [Позолочений посуд. Покришка (крышка) позолочувана (Л. Укр.). Два віночки позлочувані. Такі повизолочувані усе пам'ятники (Грінч.). Терни (терния) були позлотисті, кайдани і ті золоті (Л. Укр.)]. -ться - позолочуватися, позолотитися, бути позолоченим. -
6 wyzłacać
[визлацачь]v.ndk
См. также в других словарях:
визолочувати — ую, уєш, недок., ви/золотити, очу, отиш, док., перех. 1) Вкривати позолотою. 2) перен. Освітити жовтим сяйвом … Український тлумачний словник
визолочувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
визолотити — див. визолочувати … Український тлумачний словник
визолочування — я, с. Дія за знач. визолочувати … Український тлумачний словник
визолочуватися — ується, недок., ви/золотитися, иться, док. 1) Вкриватися позолотою. || перен. Набувати золотистого кольору; вирізнятися золотистим кольором. 2) тільки недок. Пас. до визолочувати … Український тлумачний словник
