видача

См. также в других словарях:

• видача — і, ж. Дія за знач. видавати, видати (у 1 знач.). •• Ви/дача злочи/нця у міжнародному праві – передача державі особи, яка скоїла злочин, для притягнення її до кримінальної відповідальності або виконання винесеного відносно неї вироку судом …   Український тлумачний словник

• видача — [ви/дача] ч і, ор. чеийу …   Орфоепічний словник української мови

• видача — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• виплата — (видача грошей за роботу), виплат, розрахунок (також щодо боргових зобов язань, оплати рахунків тощо) …   Словник синонімів української мови

• авторизація — ї, ж. 1) спец. Керування рівнями та засобами доступу до різних об єктів та ресурсів системи. 2) спец. Надання певних повноважень (особі, програмі) на виконання деяких дій у системі обробки даних. 3) спец. Визначення міри приватності даних у базі… …   Український тлумачний словник

• атестація — ї, ж. 1) тільки одн. Дія за знач. атестувати. 2) Дослідження об єкта з метою виявлення його відповідності певним вимогам, а також видача відповідного документа – атестата. •• Атеста/ція проду/кції система заходів, спрямованих на всебічне… …   Український тлумачний словник

• банківський — I б анківський а, е. Прикм. до банк I 1). Банківські рахунки. •• Ба/нківська гара/нтія поручительство банка гаранта за виконання грошових зобов язань свого клієнта. Ба/нківська гру/па група інвестиційних дилерів, які беруть на себе індивідуальну… …   Український тлумачний словник

• бронзовий — а, е. 1) Прикм. до бронза 1). || Зробл. з бронзи. 2) Який має колір бронзи; золотисто коричневий. •• Бро/нзовий ве/ксель вексель, який не має майнового забезпечення і видача якого має на меті штучне збільшення боргів особи у разі його… …   Український тлумачний словник

• вибірка — и, ж. 1) Те саме, що вибирання. 2) Підмножина генеральної сукупності, яка задовольняє певні статистичні критерії. 3) спец. Видача даних за запитом …   Український тлумачний словник

• диспенсація — ї, ж. 1) Приготування і видача ліків. 2) У католицькій церкві – прощення, відпущення гріхів. 3) Дозвіл відступити від норм закону, як правило, релігійного …   Український тлумачний словник

• екстрадиція — ї, ж. Видача іншій державі особи, що порушила закони цієї держави, вчинивши злочин …   Український тлумачний словник