-
1 видавець
-
2 видавець
-
3 видавець
-вця́изда́тель; книгоизда́тель -
4 видавець
wydawecч. -
5 видавець
გამომცემელი -
6 видавець
выдавец -
7 видавець
naşir -
8 Драгоманов, Михайло Петрович
Драгоманов, Михайло Петрович (1841, Гадяч, Полтавщина- 1895) - укр. філософ, історик, літератор, політолог, соціолог. Начався в Гадяцькому повітовому училищі, Полтавській гімназії. Закінчив історико-філологічний ф-т Київського ун-ту (1863). 1864 - 1875 рр. - викладає історію в цьому ун-ті, веде резонансну публіцистичну діяльність, стає одним з лідерів Київської Громади. Вимушений емігрувати після репресивного звільнення з ун-ту, Д. у 1876 - 1889 рр. плідно і активно працював у Женеві як політик, науковець, видавець і публіцист. Брав участь у створенні "Женевського гуртка" - першого укр. соціалістичного осередка, здійснював - через Павлика та Франка - визначальний вплив на укр. радикальний рух у Галичині. 1885 р. Д. через свої ліві погляди позбавляється підтримки київських "українофілів"; продовжує тісно співпрацювати з галицькими молодими інтелігентами у розробці теоретичних засад радикального руху і в розробці філософії національної ідеї. Людина різнобічного обдарування, Д. здійснив вагомий внесок в історію, літературну критику і літературознавство, етнографію і фольклористику, політологію і соціологію, філософію політики і філософію історії. Розпочавши розбудову своїх світоглядних позицій з ідеї романтизму, Д. згодом формує досить еклектичний світогляд з орієнтацією на наукове тлумачення світу, філософськими домінантами якого були позитивістські засади. Віддаючи перевагу ідеям Прудона, в т.ч. й соціалістичним, Д. і щодо них, як і щодо всіх інших ідейних феноменів доби (напр., близької йому концепції Конта) був, за власним визначенням, єретиком, послідовно реалізуючи засади критицизму, без яких неможливе самостійне теоретизування. Його гаслом стало - "в культурі - раціоналізм, у політиці - федералізм, у соціальних справах - демократизм". Проте декларований раціоналізм підлягає внутрішнім обмеженням, оскільки у філософії Д. присутні властиві укр. духовній традиції антропологічні акценти й етична зорієнтованість. У системі цінностей беззастережний пріоритет віддано людині, її свободі й гідності, а його соціалістичні ідеї мають виразне етичне забарвлення ("етичний соціалізм"), у світлі якого піддано критиці як рос. народництво з його націленістю на бунт, так і марксизм з його революціонаризмом. В центрі історіософії Д. - ідея суспільного поступу. Рушієм прогресу є не окремі ("історичні") народи, а весь склад людства З. містом суспільного поступу є збагачення духовної культури і зміцнення соціальної справедливості, критерієм - утвердження ідеї невід'ємних прав людини. Філософія політики Д. ґрунтується на ліберальній ідеї, згідно з якою, вищою вартістю визнається особистість. Суспільно-політичним ідеалом Д. є "безначальство", анархічний лад, суть якого становить спілка добровільних асоціацій вільних і рівних осіб, з усуненням із суспільного життя авторитаризму - через федералізм і самоуправління громад як самостійних соціальних одиниць і регіонів. До асоціацій Д. відносив і нації - необхідні елементи суспільної організації людства: "Людство є лише сукупність націй". Нації - історичні утворення; немає незмінного національного характеру, він є результатом історичного розвитку спільноти і тому доконче мінливий. Але попри всю суттєвість націй, для Д. пріоритетними залишаються громади, що є своєрідними суспільними молекулами. Примат громад не тільки надав соціалізмові Д. своєрідного ("громадівського") характеру, а й вплинув на його прихильність до засад федералізму: федеративна спілка вільних самоврядних громад має явні переваги щодо унітарної держави, оскільки створює передумови для вищого ступеня людської свободи. У цій позиції знайшли відбиток і традиціїкирило-мефодіївців, яків критиці централізму імперської влади та відстоюванні політично-національної автономії України у федеративній спілці громад. Водночас до головних політичних завдань українства Д. відносив усвідомлення національної єдності українців, поділених між різними національними утвореннями. У розвитку національної самосвідомості вирішальна роль належить культурницькій діяльності та освіті, здійснюваним укр. свідомою інтелігенцією. Цей культурницько-просвітницький акцент ґрунтувався на визнанні пріоритетним еволюційного шляху просвіти щодо революційних форм історичних змін. Але Д. не заперечував ні можливості революційних змін, ні того, що національне визволення - українців передусім - невіддільне від соціальної емансипації; адже у націй, позбавлених власних привілейованих верств, зведених, як українці, до селянської маси, національний і соціальний рухи зливаються воєдино. Як переконаний ліберал, Д. обстоював відокремлення церкви від держави і секуляризацію громадського і культурного життя.[br]Осн. тв.: "Малоросія в її словесності" (1870); "Література російська, великоруська, українська і галицька" (1873); "Боротьба за духовну владу і свободу совісті в XVI - XVII ст." (1875); "Антракт з історії українофільства" (1876); "Шевченко, українофіли і соціалізм" (1879); "Чудацькі думки про українську національну справу" (1892); "Листи на Наддніпрянську Україну" (1894); "Зібрання політичних творів". В 2 т. (1905-1906) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Драгоманов, Михайло Петрович
См. также в других словарях:
видавець — вця/, ч. Особа чи установа, що здійснює підготовку і випуск видання … Український тлумачний словник
видавець — [виедаве/ц ] аўц а/, ор. аўце/м, м. (на) аўце/в і/ аўц у/, мн. аўц і/, аўц і/ў … Орфоепічний словник української мови
видавець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Баулин, Павел Борисович — (р. 23. 11. 1948) Род. в г. Горький в семье служащих. Окончил Запорожский машиностроит. институт (1971). Работал на Запорожском трансформаторном заводе (1971 76), в системе профтехобразования (1976 86), зав. кабинетом молодого автора Запорожской… … Большая биографическая энциклопедия
Беда, Ольга Валерьевна — (урожденная Леонтьева; р. 14. 09. 1947) Род. в г. Умань Черкасской обл. в семье военнослужащего. Окончила Харьковский политехн. институт (1974). Работала инженером (1974 92), руководителем лит. студии в школе лицее (1995 96). Редактор газ.… … Большая биографическая энциклопедия
Бинкевич, Алексей Станиславович — (р. 15. 11. 1943) Род. в г. Джамбул Казахской ССР в семье рабочего. Окончил Самборский статистический техникум (1961). Работает в НИИ (с 1977). Печатается как поэт с 1960: самборская газ. "Червоний прапор". Автор кн. стихов:… … Большая биографическая энциклопедия
Чупис, Ирина Евгеньевна — (р. 30. 03. 1937) Род. в Москве в семье служащего. Окончила физ. мат. ф т Харьковского ун та (1959) и аспирантуру при нем (1962). Доктор физ. мат. наук, доцент. Работала в "почтовом ящике" в Сухуми (1962 64), преподавала в Ужгородском… … Большая биографическая энциклопедия
Маслов, Иван Степанович — (р. 14. 10. 1939) Род. в с. Терновая Харьковской обл. в семье колхозника. Окончил Харьковский пед. институт (1969), АОН при ЦК КПСС (1980), докторантуру при Харьковском пед. ун те (1995). Доктор филол. наук (1996), профессор (1995). Был членом… … Большая биографическая энциклопедия
Подлесная, Ольга Викторовна — (урожденная Ютина; р. 25. 05. 1960) Род. в г. Харьков в семье науч. сотрудников. Окончила архитектурный ф т Харьковского инженерно строительного института (1982). Работала архитектором в ХарьГИПРОтрансе (1982 93). Преподает в школе (с 1993).… … Большая биографическая энциклопедия
Украинская повстанческая армия — Запрос «УПА» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Українська повстанська армія Украинская повстанческая армия … Википедия
Корсун, Александр Алексеевич — Александр Алексеевич Корсун (укр. Олександр Олексійович Корсун; 1818 1891) украинский издатель. Сын помещика. Окончил юридический факультет Харьковского университета. Ещё в студенческие годы заинтересовался украинским фольклором, в 1839 г.… … Википедия