-
1 вигулювати
= ви́гуляти1) ( с прямым дополнением) выгу́ливать, вы́гулять2) ( без прямого дополнения) гуля́ть, разгу́ливать -
2 вигуляти
см. вигулювати( с прямым дополнением) вы́гулять
См. также в других словарях:
вигулювати — юю, юєш, недок., ви/гуляти, яю, яєш, док., розм. 1) Гуляти протягом певного часу. || Багато гуляти. 2) тільки недок. Вільно, без обмежень ходити, бігати. 3) перен. Бути незасіяною, пустувати (про землю) … Український тлумачний словник
вигулювати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
вигуляти — див. вигулювати … Український тлумачний словник
гуляти — I (ходити заради відпочинку, задоволення); прогулюватися, проходжуватися, проходитися, походжати, проходжатися (туди й назад); розгулювати, вигулювати (протягом певного часу); фланірувати (без діла, без мети) II ▶ див. бенкетувати, грати I, 1),… … Словник синонімів української мови
пустувати — I (перев. про дітей розважаючись, бавитися, гратися), забавлятися, бешкетувати, жирувати, дитинитися, дитиніти, дуріти, шаліти II (про землю, поле тощо бути, залишатися необробленим), гуляти, вигулювати … Словник синонімів української мови
