виголошування

См. также в других словарях:

• виголошування — я, с. Дія за знач. виголошувати …   Український тлумачний словник

• виголошування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• оратор — а, ч. Той, хто володіє мистецтвом виголошування промов. || Той, хто виголошує промову; промовець …   Український тлумачний словник

• амвон — і амбон, рідко амбона середня частина солеї перед царськими воротами, призначена для читання Євангелія та виголошування проповідей; дияконський амвон; передвівтарний амвон; рідко зовнішній престол …   Словник церковно-обрядової термінології

• оратор — 1) (той, хто володіє мистецтвом виголошування промов), красномовець, златоуст, витія, речник; трибун (також громадський діяч); ритор (у Давній Греції та Римі також учитель красномовства) Пор. промовець 1) 2) див. промовець 1) …   Словник синонімів української мови