виголосити

См. также в других словарях:

• виголосити — див. виголошувати …   Український тлумачний словник

• виголосити — [ви/голосиетие] ошу, осиеш; нак. сие, с іт …   Орфоепічний словник української мови

• виголосити — див. виголошувати …   Словник синонімів української мови

• виголосити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• виголошувати — виголосити 1) (публічно висловлювати промову, звернення), проголошувати, проголосити, промовляти, промовити, ораторствувати, проговорювати, проговорити, проказувати, проказати; читати, зачитувати, зачитати (доповідь, настанову тощо) 2)… …   Словник синонімів української мови

• отригнути — виголосити, сказати, огризнутися, викрикувати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• виголошений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виголосити. || ви/голошено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• виголошення — я, с. Дія за знач. виголосити …   Український тлумачний словник

• зімпровізувати — у/ю, у/єш, док., перех. Скласти вірш, пісню і т. ін., виголосити промову тощо без попереднього підготування …   Український тлумачний словник

• погукати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Голосно вимовити, виголосити які небудь слова, звуки. || також на кого. Голосно покликати кого небудь. || Звернутися до кого небудь, намагаючись привернути увагу. || також неперех., з інфін., із спол.… …   Український тлумачний словник

• прочитувати — ую, уєш, недок., прочита/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех.Сприймати що небудь написане, надруковане, читаючи вголос або про себе. || що, про що. Знайомитися з чимсь шляхом читання. || що, про що. Знайомити когось із змістом чого небудь… …   Український тлумачний словник