-
1 wywlekać
виволікати, витягувати -
2 вытаскивать
вытаскать, вытащить тягати, витягати, (сов.) витягти, виволікати, виволокти (многих - повиволікати), вицуплювати, вицупити; (из плетня хворостину) випручувати (ломаку), випрутити; (раков из их норок) печерувати (раки), випечерувати. Вытаскиваемый - витягуваний, виволікуваний. Вытасканный, вытащенный - витягнений, витягнутий, виволочений и т. д.* * *несов.; сов. - в`ытащить и в`ытаскатьвитяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитягати и повитягувати; витаскувати, ви́таскати и мног. повита́скувати; ( с усилием) випру́чувати и випруча́ти, ви́пручати -
3 выволакивание
1) виволікання, витягання;2) видобування, видобуття (соли з озір). Выволакивать, выволочить и выволочь -1) виволікати, виволокти, витягати, витягти;2) видобувати, видобути (сіль з озір).* * *1) ви́волочення, виволіка́ння; витяга́ння2) добува́ння, видобува́ння -
4 встаскивать
встащить стягати, стягти (нагору), витягати, витягти, зсаджувати, зсадити, висаджувати, висадити, виволікати (нагору), виволокти, (редко) стирити (сов.), (о многом) - сов. постягати (нагору), повисаджувати. [Насилу того мішка на стіл висадив. Стяг сам на горіще)]; (перед собой) витягти супроти себе, поперед себе. Встащенный - стягнений, витягнений, висаджений.* * *несов.; сов. - встащ`итьвитяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитя́гувати и повитяга́ти; вита́скувати, ви́таскати и мног. повита́скувати, стяга́ти, стя́гувати, стягти́ и стягну́ти и мног. постя́гувати и постяга́ти -
5 wywlekać
[вивлєкачь]v.ndk
См. также в других словарях:
виволікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виволікати — а/ю, а/єш, недок., ви/волокти, очу, очеш; мин. ч. ви/волік, локла, локло; док., перех. Волочачи, витягати кого , що небудь звідкись за межі чогось або кудись … Український тлумачний словник
виволікатися — а/ється, недок. Пас. до виволікати … Український тлумачний словник
виволокти — див. виволікати … Український тлумачний словник
витаскувати — ую, уєш, недок., ви/таскати, аю, аєш, док., перех., розм. Виволікати, виносити кого , що небудь звідкись, кудись. || Витягати що небудь (застрягле, закріплене і т. ін.). || Витягати, виносити кудись нагору … Український тлумачний словник
витягати — I в итягати аю, аєш, док., перех. Вибрати що небудь звідкись за кілька чи багато разів. II витяг ати а/ю, а/єш і витя/гувати, ую, уєш, недок., ви/тягти і ви/тягнути, гну, гнеш; мин. ч. ви/тяг, ла, ло і ви/тягнув, нула, нуло; док., перех. 1)… … Український тлумачний словник
витягати — I = витягувати, витягти 1) (про руку, ногу тощо роблячи рівним, прямим, просувати в якому н. напрямку), витягувати, витягнути, про(с)тягати, про(с)тягувати, про(с)тягти, про(с)тягнути, випрямляти, випрямити, випростувати, випростовувати,… … Словник синонімів української мови
