-
1 вибачати
apologize, excuse, justify, palliate -
2 вибачати
= вибачитиto excuse, to pardon, to forgive, to exonerateвибачайте! — I beg your pardon!, excuse me!, pardon me!, ( I am) sorry!
-
3 вибачати
= ви́бачити(кому́) извиня́ть, извини́ть (кого́), проща́ть, прости́ть (кого́) -
4 вибачати
wybaczatyдієсл.przebaczać, wybaczać -
5 вибачати
პატიება -
6 вибачати
прабачацьпрабачыць -
7 вибачати
afu etmek, bağışlamaq -
8 undskylde
вибачати -
9 wybaczać
вибачати -
10 apologize
вибачати, пробачити; вибачитися -
11 прабачаць
вибачативибаченнявибачитизвільнитизвільнятипричинапробачатипробаченняпробачитипроститипрощати -
12 прабачыць
вибачативибаченнявибачитизвільнитизвільнятипричинапробачатипробаченняпробачитипроститипрощати -
13 პატიება
вибачати, пробачати -
14 прабачаць
вибачативибаченнявибачитизвільнитизвільнятипричинапробачатипробаченняпробачитипроститипрощати -
15 прабачыць
вибачативибаченнявибачитизвільнитизвільнятипричинапробачатипробаченняпробачитипроститипрощати -
16 forlade
вибачати, пробачати; залишати, покидати -
17 tilgive
вибачати, пробачати -
18 excuse
In1) пробачення, вибачення2) виправдання3) привід; відмовкаlame (poor, thin) excuse — непереконлива відмовка
4) звільнення (від обов'язку)IIv1) вибачати, прощатиexcuse me! — вибачте!, даруйте!
please excuse my interruption — вибачте, що я вас перериваю
2) бути виправданням3):to excuse oneself — вибачатися; просити пробачення; виправдуватися
4) звільняти (від обов'язків, роботи)* * *I [ik'skjuːs] n1) вибачення2) виправдання; відмовка, привід; привід ( для чого-небудь)3) звільнення (від обов'язку, роботи)4) бракований екземпляр; сурогат; підробкаII [ik'skjuːz] v1) вибачати, прощати3) звільняти (від обов'язку, роботи)4) refl вибачатися; просити вибачення, прощення; просити дозволу вийти; відпрошуватися; просити звільнити (від чого-небудь); виправдуватися; відговорюватися чим-небудь; посилатися на що-небудь у своє виправдання -
19 pardon
1. n1) прощення, пробаченняI beg your pardon! — вибачте мені!; повторіть, будь ласка
2) юр. помилування; амністіяto receive (the King's) pardon — бути помилуваним; одержати амністію
3) іст. індульгенція2. v1) прощати, вибачатиpardon me — перепрошую, вибачте
2) юр. помилувати; залишати без покарання* * *I n1) прощення, вибачення2) юp. помилування; амністія3) icт. індульгенціяII v1) прощати, вибачати2) юp. помилувати; залишати без покарання -
20 excuse
1) вибачення; відмовка; поважна причина; привід; обставина, що виправдує ( або звільняє від відповідальності); звільнення (від зобов'язання, відповідальності); слугувати виправданням; слугувати підставою для звільнення (від зобов'язання, відповідальності)2) вибачати; виправдовувати; звільняти (від відповідальності, зобов'язання)•- excuse an offenseexcuse from serving the remainder of the sentence — звільняти від відбування решти терміну покарання
- excuse for prosecution
- excuse for discrimination
- excuse from duty
- excuse from testifying
- excuse oneself
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вибачати — а/ю, а/єш, недок., ви/бачити, чу, чиш, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину. || перех. рідко. Виправдовуючи чим небудь, не вважати за провину. •• Вибача/й[те], ви/бач[те] вживається як заперечення, як виявлення… … Український тлумачний словник
вибачати — [виебача/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
вибачати — вибачити (кому й без додатка виявляючи поблажливість, пробачати провину), пробачати, пробачити, прощати, простити, дарувати … Словник синонімів української мови
вибачати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибачити — див. вибачати … Український тлумачний словник
звиняти — я/ю, я/єш, недок., звини/ти, ню/, ни/ш, док., розм. 1) неперех., перев. наказ. сп.Виявляти поблажливість, прощати провину; вибачати. 2) перех., рідко, чим. Виправдовувати чиїсь вчинки, поведінку чим небудь. 3) неперех., тільки наказ. сп., у знач … Український тлумачний словник
пробачати — I а/ю, а/єш, недок., проба/чити, чу, чиш, док., перех., кому і без додатка. Виявляючи поблажливість до кого небудь, прощати щось; вибачати. •• Проба/чте (пробача/йте) ; Прошу/ проба/чити а) (кому і без додатка) уживається як вибачення за що… … Український тлумачний словник
звиняти — Звиняти: вибачати [51] … Толковый украинский словарь
вибачити — див. вибачати … Словник синонімів української мови
дарувати — 1) (кому що передавати у власність безоплатно), презентувати; давати, дати, підносити, піднести (перев. зі сл. подарунок , дар тощо); обдаровувати, обдарувати, задаровувати, задарувати, задарити, обдавати (кого чим перев. у значній кількості);… … Словник синонімів української мови
звиняти — дієслово недоконаного виду вибачати розм … Орфографічний словник української мови