-
1 вечірниця
-івече́рница -
2 вечерница
вечірня зірка.* * *Iвечі́рниця; вечі́рня зі́ркаII бот.вечорни́ці, -ни́ць; ( об одном растении) вечорни́ця -
3 звезда
1) зоря (р. мн. зір), зірка, зірниця, (архаич. и зап.) звізда. -зда вечерняя - вечірня (вечерова) зоря, вечірня зірниця, вече[і]рниця, вечірка. Восходящая -зда - (бытов.) зірка на сході; (астроном.) східна зірка, (переносно) нова зірка. Заходящая -зда - зірка навзаході, (астрон.) західна зірка, (переносно) зблякла (пригасла) зірка. Угасающая -зда - пригасла зірка. Потухшая -зда - згасла зірка. Переменная -зда - мінлива зірка. Двойная -зда - двоїста зірка. -зда падающая (падучая) - падуча зірка, летюча зірка. -зда первой величины - першорядна зірка. -зда путеводная - провідна зоря (зірка, зірниця). Утренняя -зда - світова зоря (зірниця), досвітня зоря. Северная -зда - північна зоря (зірниця), опівнічна зірниця (Хот.). -зда с хвостом (комета) - хвостата зірка; віха, мітла. Смотреть на -зды - дивитися, заглядатися на зорі, зорювати. -зды с неба хватать - зорі з неба збивати (стягати) (Приказка); бога за бороду (за ноги) ловити (Приказка). Верить в свою -зду (счастливую судьбу) - вірити в свою щасливу зірку, покладатися на долю. Пятиконечная -зда - п'ятикутня, п'ятиріжна зірка. -зды сыплются (от удара) - свічки стоять в очах. Сиять, засиять -дой - зоріти, зазоріти. [Зоре моя, де це ти зоріла? (Шевч.). Ти воскреснеш, зазорієш (Тичина)]. Морская -зда, зоол. Asterias - морська зірка;2) (орден) звізда, зірка, відзнака;3) морская -да - звіздунка.* * *1) зоря́, зі́рка; зори́на; диал. звізда́; (утренняя и вечерняя поэз.) зірни́ця2) ( знаменитость) зі́рка3) ( геометрическая фигура) зі́рка -
4 зарница
1) (утрен.) зірниця, (у)ранішня зоря, (вечерняя) вечірня (вечерова) зірниця, зоря; см. Заря;2) метеор. - мигавка, (диал.) мигушка.* * *I( вспышка) блискави́ця, спа́лахи, -хів, спо́лохи, спо́лох, -у; поэз. зірни́ця; ми́гавкаII
См. также в других словарях:
вечірниця — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
вечірниця — і, ж., розм. 1) Жін. до вечірник. 2) Рід кажанів із довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах … Український тлумачний словник
згірниця — ці, ж. Вр. Зірниця, ранкова або вечірня зірка … Словник лемківскої говірки
зірниця — I і, ж., поет. 1) Те саме, що зірка 1). || Ранкова або вечірня зірка. 2) Яскраве освітлення горизонту перед сходом і після заходу сонця. 3) Короткий світловий спалах без грому на обрії уночі або ввечері – відблиск далекої грози; блискавиця (у 2… … Український тлумачний словник
