Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

вершечок

  • 1 вершечок

    верху́шка; (верхняя часть дерева, горы) маку́шка

    Українсько-російський словник > вершечок

  • 2 вершечок

    werszeczok
    ч.

    Українсько-польський словник > вершечок

  • 3 верхушка

    1) верх, вершок, вершечок, верхів'я. [Вершок на шапці синій. Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів'я (Коцюб.)]. В. горы - вершок, вершечок, шпиль, шпилечок, щолопок; (соб.) верхогір'я. Крутая в. - щовб, щовба. Острая в. - остриця (гал.). В. растения - щит, щиток (р. -тка) чуб, чубок (р. -бка), вершечок (р. -чка), верхівка, кудер (р. - дря). В. дерева (соб.) - верховіття. [А я на тій руті-м'яті щити позриваю. Зломив щиток з дубка. На дубові, на вершечку, там посіяв мужик гречку. Золотії верхівочки]. См. Вершина;
    2) анат., в. легкого - вершок.
    * * *
    1) верхі́вка, верх, -у, верхі́в'я, вершо́к, -шка́, верше́чок, -чка, верхови́на; ( дерева) верхові́ття; ( горы) шпиль, -ля
    2) перен. верхі́вка
    3) анат. верхі́вка

    \верхушка лё́гкого — верхі́вка леге́ні

    Русско-украинский словарь > верхушка

  • 4 венчик

    1) вінець (р. -нця), вінчик, обідець (р. -дця). [Срібні вінці богів. Золотий обідець];
    2) (лента, полагаемая на чело усопшего) вінчик;
    3) (ободок на верхнем краю сосуда) вінця (мн.) (р. -нців);
    4) (бот.) віночок;
    5) (венчик зуба) вершок, вершечок, коронка. Венчиковидный - віночкуватий.
    * * *
    1) (уменьш.: веночек) віно́чок, -чка, ві́нчик
    2) (уменьш.: ореол вокруг светил) ві́нчик
    3) бот. віно́чок, ві́нчик
    4) ( верхний ободок сосуда) ві́нця, -нець, ві́нчик
    5) ( верхняя часть зуба) ві́нчик, верше́чок, -чка; ( коронка) коро́нка
    6) церк. ві́нчик

    Русско-украинский словарь > венчик

  • 5 исток

    I. Истик (лопатка для очистки лемеха, сошника) і[и]стик (-ка).
    II. 1) (начало реки) джерело, джереловище, початкове джерело, (верховье) верховина, верх (-ху), (ум. вершечок), верхів'я (ріки), початок (ріки); (перен.) джерело, початок (-тку). [Ріка, де-далі од початкових джерел своїх, усе більшої набирає сили (Єфр.)]. У -ков славянства - коло джерел, коло початків слов'янства;
    2) (устье реки) гирло (-ла).
    * * *
    1) ( действие) ви́тік, -току; ви́хід, -ходу
    2) (начало реки, ручья) поча́ток, -тку, ви́тік, верхі́в'я

    \истокки Днепра́ — поча́ток (ви́тік, верхі́в'я) Дніпра́

    3) перен. джерело́, поча́ток

    у \исток ков цивилиза́ции — ко́ло (бі́ля) джере́л (поча́тків) цивіліза́ції

    \истокки первобы́тной культу́ры — джере́ла (поча́тки) пе́рві́сної культу́ри

    Русско-украинский словарь > исток

  • 6 маковка

    1) маківка, (ум. маківочка, маківонька), головка з маку. [Наламала маківок, повитрушувала з їх мак (Грінч.). Баба головки з маку позрізувала (Рудч.)];
    2) (купол) маківка, маковиця, верх, баня;
    3) см. Макушка;
    4) (верхушка здания, высокого предмета) вершок (-шка), вершечок (-чка), верхівка.
    * * *
    1) ( плод мака) ма́ківка, мачи́на
    2) ( конфета) ма́ківка; ( пряник) маківни́к, -а, макови́к, -а
    3) (глава, купол церкви) ма́ківка, ба́ня
    4) см. макушка 1), 2)

    Русско-украинский словарь > маковка

  • 7 макуша

    макушка
    1) маківка, чолопок и щолопок (-пка), (ум. ч[щ]олопочок), кабушка, (ум. кабушечка), тім'я (-м'я). [Шапочка на самому чолопочку (Звяг.). Почепила квітку на голову на щолопочку (Н.-Лев.). У старовірів кабушечка на голові вистрижена аж до шкури (Миргород.). Патер з проголеним тім'ям (Стор.)]. Получить по -ке - дістати (узяти) в тім'я, у чуб;
    2) (верх чего-либо) маківка, верх (-ху), вершечок (-чка), чолопок, щолопок (-пка). [Виліз на маківку (на верх) гори (Київщ.). На церкві на самому вершечку грало сонце (М. Грінч.). На самісінькому чолопочку шпиля манячіла та мріла в імлі чорна струнка постать (Н.-Лев.). Почвалав на чолопок гори (Полт.). Посеред села ніби стриміла на щолопочку дубова церква (Н.-Лев.)].
    * * *
    диал. см. макушка 1)

    Русско-украинский словарь > макуша

  • 8 czubek

    I [чубек] m II [чубек] m
    чубик, чубчик fryzjer.

    Słownik polsko-ukraiński > czubek

  • 9 czubek

     ч
     1. чубчик;
     2. вершечок;
     3. кінчик

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > czubek

  • 10 тэпе

    1. гора, пагорб, курган, узвишшя, вершина, верхівка, вершечок СБ, Б, Г-СК; хапумузун ӧгӱ дэ оба да тэпе простір у нас перед хатою — гори та пагорби СК; дағын тэпеси Г, җап тэпеси СЛ вершина гори.
    2. верх; верхній, угорі СБ, Б, Г-СК; ӱч хат тэпе сне угорі на третьому поверсі СГ; тэпедэ угорі СК; тэпедэн зверху СГ; тэпедэн учлетіти вгорі; турналар учту чыхты тэпеэ журавлі піднялися вгору й полетіли Г; тэпейе т'ит- здійматися вгору, рости К; чевирди тэпеэ кӧзлерини він задрав очі вгору Г; тэпеэ т'итий іде вгору СГ; исан тэпеэ дэ чыхай, ашаға да тӱший людина й угору піднімається, й донизу опускається СК; тэпе тишим мої верхні зуби Я; бабам-ненем тэпе йолларға йӱрмеген мої батьки не ходили шляхами для обраних — горніми шляхами СБЧ.
    3. тім'я, маківка СБ, Б, Г-СК; баш тэпеси маківка Г; аллах (йашын, таныр) ураҗах тэпендэн щоб тебе бог (блискавка, бог) уразив у тім'я СЛ, К.
    4. дах, покрівля СБ, Б, Г-СК; эв тэпесне отруйду бир хач тэне торғай на даху сиділо кілька горобців СГС; эвин тэпесиндэн ахай ым? чи з даху не тече? М; тэпеси т'ирамит дах у нього з черепиці СЛ.
    5. сл. ім. верх СБ, Б, Г-СК; узаный дэвеэн тэпесиндэн тягнеться з верблюда СГ; атай миний бунун тэпесне, т'есий бунун башларын заскакує на нього, відрубує йому голови СГ; пор. тӧбе I, тӧпе.

    Урумско-украинский словарь > тэпе

  • 11 тӧбе

    I
    1. гора, пагорб, курган, узвишшя, вершина, верхівка, вершечок; тӧбе тӧбеге бармай гора до гори не йде СБ; тӧбед'е минди він піднявся на гору СМ.
    2. верх, верхній, угорі; кӧзет тӧбед'е подивися вгору СМ; т'етий тӧбеэ іде вгору СМ; тӧбейе кель- а) підніматися Кб., б) виправдовуватися Г; тӧбеэ мин- підніматися вгору П; тӧбеэ турмай о, тишлери бле блай хойайляр догори зубцями вони не стоять, їх кладуть зубцями вниз П; сандухнуң тӧбе сне отруй сидить зверху на скрині СБ.
    3. тім'я, маківка СБ, СМ; баш тӧбеси тім'я, маківка голови СБ; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти цю річ купував, твої очі були на тім'ї чи як? СБЧ.
    4. дах, покрівля СБФ; пор. тӧбе I, тӧпе; пор. тӧпе, тэпе.
    II
    розкаяння, покаяння, зарок; тӧбе босун хай буде зароком, щоб більше такого не було Б; авлах кӧйд'е хыз вермек тӧбе осун хай заречуться віддавати дівчину в далеке село ВН; тӧбе эт- змусити заріктися, провчити Б; пор. тӧвбе, тэмбе, тэмбех, тэмбеһ, тэнбех.

    Урумско-украинский словарь > тӧбе

См. также в других словарях:

  • вершечок — чка, ч. Верхня кінцева частина чого небудь (дерева, гори, споруди і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • вершечок — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • вершечковий — а, е. Прикм. до вершечок …   Український тлумачний словник

  • верх — (верхня, найвища частина чого н.), верхівка, вершок, вершечок, гребінь; вершина, верхів я, верховина, маківка; шпиль; пік (гострий верх гори); верховіття (верхні гілки дерева); хребет (хвилі, валу тощо); верхогір я збірн. поет. (верхні частини… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»