вершечок

См. также в других словарях:

• вершечок — чка, ч. Верхня кінцева частина чого небудь (дерева, гори, споруди і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• вершечок — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• вершечковий — а, е. Прикм. до вершечок …   Український тлумачний словник

• верх — (верхня, найвища частина чого н.), верхівка, вершок, вершечок, гребінь; вершина, верхів я, верховина, маківка; шпиль; пік (гострий верх гори); верховіття (верхні гілки дерева); хребет (хвилі, валу тощо); верхогір я збірн. поет. (верхні частини… …   Словник синонімів української мови