вередувати

См. также в других словарях:

• вередувати — у/ю, у/єш, недок., без додатка. Виявляти невдоволення, мати примхи. || без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим. || над ким, заст. Знущатися, збиткуватися …   Український тлумачний словник

• вередувати — (поводити себе капризно, виявляти примхи), капризувати, вигадувати, перебирати, пручатися, опиратися, ґедз(к)атися, коверзувати, комизитися, марудити, витребенькувати, перебендювати, химерити, химерувати, норовитися, коцюбитися, примхати …   Словник синонімів української мови

• вередувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вередування — я, с. Дія за знач. вередувати …   Український тлумачний словник

• вигадувати — I ую, уєш, недок., ви/гадати, аю, аєш, док., перех. 1) Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого небудь. || Створювати, винаходити що небудь нове, те, чого раніше не було. 2) Говорити, описувати те, чого немає і не було,… …   Український тлумачний словник

• витребенькувати — ую, уєш, недок., розм. Виявляти примхи, вигадувати що небудь; вередувати …   Український тлумачний словник

• ґедзатися — і ґе/дзкатися, аюся, аєшся, недок., розм. 1) Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). 2) перен., розм. Капризувати, вередувати, упиратися …   Український тлумачний словник

• завередувати — у/ю, у/єш, док. Почати вередувати; виявляти незадоволення, примхи …   Український тлумачний словник

• закаверзувати — у/ю, у/єш, док. Почати каверзувати, вередувати …   Український тлумачний словник

• каверзувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Те саме, що вередувати; коверзувати (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

• капризувати — у/ю, у/єш, недок. Вередувати, бути капризним; коверзувати, комизитися …   Український тлумачний словник