-
1 ванок’ылгын, вэнук’
– ед.; вэнук’ыт – мн.ванок’ыл’гын; вэнук’ытсущ.щека человека с внутренней стороны -
2 зимородок
зоол. (пт.) іванок (-нка), синьовід (-воду), морозюк (-ка).* * *орн.риба́лочка, водоморо́з, зи́мородок, -дка -
3 ожидание
дожидання, ждання, чекання, очікування чого и на що; сподівання, надіяння, сподіванка. После долгого -ния - по довгому чеканні (дожиданні). Мы потеряли много времени в напрасном -нии - ми змарнували багато часу в даремному чеканні (дожиданні), даремно чекаючи (дожидаючи). В -нии (в надежде) чего - сподіваючись, ждучи кого, чекаючи кого, чого и на кого, на що. Быть в -нии родов - бути при надії. Сверх нашего -ния - над наше сподівання, несподівано, негадано для нас. Он обманул мои -ния - він не справдив моїх сподіванок. Жить -нием - жити сподіванням (сподіванками), (шутл.) жданиками годуватися.* * *1) чека́ння, жда́ння, дожида́ння, очі́кування2) (надежда, расчёт) сподіва́ння, споді́ванка -
4 оправдание
1) виправдання, оправдання, виправлення, виведення з вини. [За пояснення та оправдання цьому могли бути виключно тяжкі обставини (Єфр.)]. Что вы скажете в своё - ние? - що на оправдання своє скажете?;2) (надежд, ожиданий и т. п.) справдження, здійснення (надій, сподіванок…).* * *1) ( действие) ви́правдання, оправда́ння, випра́вдування; спра́вдження, зді́йснення, спра́вджування, зді́йснювання; ви́правдання, випра́вдування2) ( оправдательный приговор) ви́правдання, оправда́ння -
5 оправдывание
1) виправдування, оправдовування, виправляння кого;2) (надежд, ожиданий и т. п.) справджування, здійснювання (надій, сподіванок…).* * *1) випра́вдування, опра́вдування; спра́вджування, зді́йснювання2) випра́вдування -
6 откормок
откормыш (кормлен. на убой животное) годованок (-нка), годованець (-нця).* * *диал.годо́ванок, -нка, годо́ванець, -нця -
7 скрадок
охотн. схов, -у, схо́вок, -вку, схо́ванка, схо́ванок, -нка -
8 случайность
1) випадко́вість, -вості; ( неожиданность) несподі́ваність, -ності, несподі́ванка\случайностьти судьбы́ — несподі́ванки до́лі
огради́ть себя́ от \случайность тей — забезпе́чити себе́ від випадко́востей (від несподі́ванок)
2) ( случай) ви́падок, -дкупо счастли́вой \случайностьти — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку), че́рез щасли́вий ви́падок
-
9 укрытие
-
10 ухоронка
-
11 хранилище
схо́вище, схо́вок, -вку, редко схо́ванок, -нку
См. также в других словарях:
ванок — ВАНЁК, ванька, ВАНОК, ванка, ВАНЬКА, и, ВАНЯ, и, м. 1. (или ванька с пресни). Простой, недалекий человек. 2. То же, что ван. 2. наложение рус. собств. «Иван» и англ. one один. см. также: ёлки … Словарь русского арго
Шепке, Йоахим — Йоахим Шепке Дата рождения 8 марта 1912(1912 03 08) Место рождения Фленсбург Дата смерти 17 марта 1941(1941 03 17) (29 лет … Википедия
Йоахим Шепке — (Joachim Schepke) 8 марта 1912(19120308) 17 марта 1941 Место рождения Германия Фленсбург … Википедия
Турецкий ван — Турецкий ван … Википедия
Шепке — Шепке, Йоахим Йоахим Шепке 8 марта 1912(19120308) 17 марта 1941 (29 лет) Место рождения … Википедия
Шепке, Иоахим — Йоахим Шепке (Joachim Schepke) 8 марта 1912(19120308) 17 марта 1941 Место рождения Германия Фленсбург … Википедия
ванёк — ВАНЁК, ванька, ВАНОК, ванка, ВАНЬКА, и, ВАНЯ, и, м. 1. (или ванька с пресни). Простой, недалекий человек. 2. То же, что ван. 2. наложение рус. собств. «Иван» и англ. one один. см. также: ёлки … Словарь русского арго
ванька — ВАНЁК, ванька, ВАНОК, ванка, ВАНЬКА, и, ВАНЯ, и, м. 1. (или ванька с пресни). Простой, недалекий человек. 2. То же, что ван. 2. наложение рус. собств. «Иван» и англ. one один. см. также: ёлки … Словарь русского арго
ваня — ВАНЁК, ванька, ВАНОК, ванка, ВАНЬКА, и, ВАНЯ, и, м. 1. (или ванька с пресни). Простой, недалекий человек. 2. То же, что ван. 2. наложение рус. собств. «Иван» и англ. one один. см. также: ёлки … Словарь русского арго
ШЕПКЕ — (schepke) Иоахим (8.3.1912, Фленсбург – 17.3.1941, Северная Атлантика), офицер подводник, капитан лейтенант (1.6.1939). 9.10.1930 поступил на флот кадетом. 1.10.1934 произведен в лейтенанты. Прошел подготовку на учебном корабле «Ниобе», легком… … Военно-морской флот Третьего рейха
капризний — а, е. 1) Примхливий, вередливий, з постійними забаганками, капризами (у 1 знач.); забагливий, комизистий. || Який виражає каприз (у 1 знач.); зумовлений капризом. 2) перен. Повний несподіванок, випадковостей; непевний, нестійкий. Капризна погода … Український тлумачний словник