См. также в других словарях:
вагівниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вагівниця — і, ж. Те саме, що вага 5) … Український тлумачний словник
вага — I 1) (сила, із якою певне тіло тисне на підпору внаслідок земного тяжіння), ваговитість, тяжкість; тягар, вагота (велика) 2) (прилад для зважування), ваги, вагівниця, важниця; терези (перев. важільні ваги) II ▶ див. авторитет, значення 1), вантаж … Словник синонімів української мови
