Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

біситися

  • 1 подниматься

    и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.
    * * *
    несов.; сов. - подн`яться
    1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти
    2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися
    3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися
    4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися
    5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)
    6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися
    7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

    Русско-украинский словарь > подниматься

  • 2 возвышаться

    несов.; сов. - возв`ыситься
    1) підніма́тися, піднятися и мног. попідніма́тися, підійма́тися, підійня́тися и мног. попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и зня́тися и мног. поздійма́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и мног. попідно́ситися, зно́ситися, знести́ся; ( повышаться) підви́щуватися, підви́щитися
    2) (несов.: выситься) підніма́тися, підійма́тися, здійма́тися, зніма́тися, височи́тися, височі́ти, ви́ситися; (возникать, поднимаясь) зно́ситися, вино́ситися, підно́ситися, постава́ти, підво́дитися; ( громоздиться) грома́дитися
    3) несов. мат. підно́ситися

    Русско-украинский словарь > возвышаться

  • 3 взноситься

    взнестись зноситися, знестися, підноситися, піднестися, здій[ні]матися, з(дій)нятися. [Здійметься високо-високо в небесні простори (Л. Укр.). Широким помахом крил дужих своїх високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.)]. См. ещё Возноситься.
    * * *
    несов.; сов. - взнест`ись
    1) (подниматься вверх, ввысь) здійма́тися, здійнятися, зніма́тися, зня́тися, зно́ситися, знести́ся, підно́ситися, піднести́ся
    2) страд. несов. уно́ситися, плати́тися; вино́ситися, зно́ситися

    Русско-украинский словарь > взноситься

  • 4 заноситься

    занестись
    1) (гордиться, возноситься) заноситися, занестися, високо (вгору) нестися, занестися, великоноситися, удаватися, удатися в пиху, пишатися, запишатися, чванитися, зачванитися, зарозуміватися, зарозумітися, бундючитися, забундючитися, пиндючитися, запиндючитися, (образно) нестися, занестися поверх дерева, (зафорсить) закозиритися. [Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? (Пісня). Як пішла за поганенького панка, так тепер так уже великоноситься, а на нас і не дивиться (Харківщ.). Кожен, хто нестиметься вгору, принизиться (Єв. Луки). Да кого не постав начальством, зараз почне козиритися (Борзенщ.). Було слухатися дядини, було не нестися поверх дерев (Кониськ.)];
    2) -ться снегом и т. п. - заноситися, занестися, замітатися, заместися, запорошуватися, запорошитися, засипатися, засипатися, завіюватися, завіятися; (илом) замулюватися, замулитися; бути занесеним, заметеним, запорошеним и т. д.
    * * *
    I см. занашиваться II несов.; сов. - занест`ись
    1) зано́ситися, -но́шуся, -но́сишся, занести́ся; (улетать высоко, далеко и перен.) підніма́тися, підня́тися, -німу́ся, -ні́мешся и мног. попідніма́тися, підійма́тися, підійня́тися, -дійму́ся, -ді́ймешся и мног. попідійма́тися

    чересчу́р \заноситься ться — ( важничать) на́дто зано́ситися, ви́соко (вго́ру, го́рдо) нести́ся

    2) (сов.: начать нестись) поча́ти (-чне́) нести́ся
    3) страд. несов. зано́ситися; зано́ситися, підніма́тися, підійма́тися; зано́ситися, засипа́тися, заміта́тися, завіва́тися

    Русско-украинский словарь > заноситься

  • 5 обноситься

    I см. обнашиваться II несов.; сов. - обнест`ись
    1) (огораживаться забором, решёткой) обгоро́джуватися, обгороди́тися и пообгоро́джуватися, огоро́джуватися, огороди́тися и поогоро́джуватися
    2) строит. (несов.) обно́ситися; обно́ситися, обво́дитися, ото́чуватися, обставля́тися; обгоро́джуватися, огоро́джуватися; обмуро́вуватися; обно́ситися; мина́тися, промина́тися, обно́ситися; обно́ситися; обмовля́тися

    Русско-украинский словарь > обноситься

  • 6 сноситься

    I см. снашиваться I II несов.; сов. - снест`ись
    (входить в сношения, устанавливать связь) зно́ситися (зно́шуся, зно́сишся), знести́ся

    \сноситься си́ться с кем — зно́ситися (письменно - обычно: листува́тися) з ким

    III несов.; сов. - снест`ись
    1) ( устраняться) зно́ситися, -ситься, бу́ти (бу́де) зне́сеним
    2) страд. несов. зно́ситися; перено́ситися; зру́буватися, -бується, стина́тися; зрі́зуватися, -зується

    Русско-украинский словарь > сноситься

  • 7 выноситься

    вынестися виноситися, винестися.
    * * *
    I в`ыноситься II вынос`иться
    несов.; сов. - в`ынестись
    1) вино́ситися, ви́нестися, сов. ви́мчати
    2) страд. несов. вино́ситися; зно́ситися, перено́ситися; вите́рплюватися

    Русско-украинский словарь > выноситься

  • 8 относиться

    отнестись
    1) відноситися, віднестися;
    2) матем. - стосуватися, бути супроти. [Два стосується до чотирьох, як три до шістьох; или два супроти чотирьох те саме, що три супроти шістьох];
    3) см. Обращаться к кому;
    4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) - стосуватися до кого, до чого, належатися до кого, до чого. [Такі питання стосуються до археології. Ця справа належиться до вас]. Это ко мне не -сится - це до мене не стосується (не належиться). Не к тебе -сится - не до тебе річ, (шутл.) не твоє мелеться, не до тебе п'ють. Относящийся к чему - належний до чого. Неотносящийся к делу - сторонній. [Треба спинитись тут ще на одній ніби стороннй деталі (Єфр.)]. Село -сится к такой-то волости - село тягне, належить до такої волости. [Село Токарі тягне до Бешкинської волости];
    5) к кому, чему - ставитися, поставитися до кого, до чого; приймати, прийняти що; (редко) постать узяти до чого. [До мене ставляться як до рідного. Як поставилася до тієї звістки? Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (О. Пчілка)]. -ся к чему с уважением - шанувати, пошанувати кого, ставитися, поставитися з пошаною (з повагою) до кого. -ся пренебрежительно, отрицательно - нехтувати кого, що, помітувати ким, чим. -ся легкомысленно - легковажити, злегковажити що. [Справи цієї не злегковажено]. -ся хладнокровно, спокойно - ставитися спокійно до чого, холодним оком дивитися, поглядати на що. [Холоднішим оком поглядає читачка на «Тарасову ніч» (Грінч.)]. -ся несправедливо к кому - кривдити кого; (свысока) згори позирати; (враждебно) ворогувати на кого, проти кого, ставати ворожо проти кого, чого, око на кого мати, проти кого зуб мати. [Ворожо стають проти прав української мови (О. Пчілка)]. -ся с любовью, заботливо - жалувати кого. [Батько жалував нас обох рівно: і брата, і мене (М. Вовч.)]; (добродушно) добре серце мати до кого; (с отчуждённостью) чужим оком позирати на кого. К вам -сятся, как к людям - вас за людей мають. -ся каким-л. образом к делу - брати справу як. [Автор бере справу занадто серйозно (Єфр.)].
    * * *
    I несов.; сов. - отнест`ись
    1) ( проявлять своё отношение) ста́витися, поста́витися
    2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-чего-л.) нале́жати
    3) (несов.: иметь касательство) стосува́тися, обхо́дити; ( принадлежать) нале́жати; ( приходиться) припада́ти
    4) (высказывать своё мнение, отзываться) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися
    5) (обращаться с вопросом, просьбой) зверта́тися, зверну́тися, вдава́тися, вда́тися
    6) несов. мат. відно́ситися
    7) строит., несов. відно́ситися; перено́ситися; відстороня́тися; відставля́тися; зарахо́вуватися, залі́чуватися, відно́ситися; припи́суватися; поя́снюватися, поясня́тися; зверта́тися; спрямо́вуватися; відру́буватися, відтина́тися; відрі́зуватися
    II
    (сев.: износиться) зноси́тися; ( об обуви) стопта́тися

    Русско-украинский словарь > относиться

  • 9 повеситься

    повішатися, повіситися, завішатися, завіситися, за[по]виснути, зачепитися. [Коли мишей боїшся, на воротях повісся. І після цього ти не завісився? (Л. Укр.). Чи вмреш, чи повиснеш - раз мати вродила (Ном.)]. А чтоб он -сился - бодай-би (а щоб) він завісився, бодай-би його зашморгнуло. Повесившийся - см. Висельник.
    * * *
    пові́ситися, пові́шатися; диал. заві́ситися

    Русско-украинский словарь > повеситься

  • 10 уноситься

    несов.; сов. - унест`ись
    1) нести́ся, понести́ся; ( мчаться) мча́ти, помча́ти, мча́тися, помча́тися; ли́нути, поли́нути
    2) (перен.: в мыслях, мечтах) ли́нути, поли́нути, зано́ситися, занести́ся; несов. майну́ти
    3) ( проходить - о времени) мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, несов. мину́тися, помину́ти; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и позника́ти, щеза́ти, ще́знути и пощеза́ти
    4) строит. (несов.) нести́ся; відно́ситися; вино́ситися; зано́ситися; бра́тися [з собо́ю]; забира́тися; забира́тися; кра́стися

    Русско-украинский словарь > уноситься

  • 11 возноситься

    вознестися
    1) зноситися, знестися на що, до чого, підноситися, піднестися, зніматися (здійматися), знятися (здійнятися) на що, підніматися, піднятися, линути, злинути куди, до чого [Злинути в небо (Коц.). Кара всепрощенням - це найвище, до чого може злинути думка людська (Єфр.)], рости в небо, вирости в небо;
    2) (гордиться, кичиться) нестися вгору, високо виноситися чим, в. винестися, заноситися, занестися, в хмари залітати, в хмари залетіти, панитися [Вони дуже паняться], пишнитися. См. ещё Гордиться, Кичиться;
    3) славитися, уславитися, вихвалятися, вихвалитися. Вознесённый - піднесений, знесений (угору), уславлений, зохвалений.
    * * *
    несов.; сов. - вознест`ись
    1) підно́ситися, піднести́ся, зноситися, знести́ся, заноситися, занести́ся, вино́ситися, ви́нестися; ( подниматься) підніма́тися, підня́тися и мног. попідніма́тися, підійма́тися, підійня́тися и мног. попідійма́тися
    2) ( становиться заносчивым) зано́ситися, занести́ся, несов. нести́ся ви́соко (вго́ру, го́рдо)

    Русско-украинский словарь > возноситься

  • 12 навешивать

    1) (сов. навесить) - а) навішувати, навісити, начі[е]плювати, начепити, (о мног. или во мн. местах) понавішувати, поначі[е]плювати що на що; срв. Навешать 1. -вать картины на стены - навішувати картини на стіни. -сить дверь - навісити (начепити) двері. [Треба навісити двері на завіски (Сл. Ум.)]; б) (выпускать крышу навесом) навішувати, навісити, звішувати, звісити, напускати, напустити, припускати, припустити покрівлю (дах). -сить крышу пошире навесом - пустити дах на ширший підшалівок, припустити підшалівок;
    2) (сов. навешать) наважувати, наважити, (о мног. или многим) понаважувати чого (кому). -шал сахару пяти покупателям - понаважував цукру п'ятьом покупцям. Навешивающийся, прлг. - нависний, звисний. Навешенный -
    1) навішений, начеплений, понавішуваний, поначі[е]плюваний;
    2) навішений, звішений, напущений, припущений. Навешанный - наважений, понаважуваний. -ться -
    1) навішуватися, навіситися, понавішуватися, начі[е]плюватися, начепитися, поначі[е]плюватися; бути навішуваним, навішеним, понавішуваним, начі[е]плюваним, начепленим, поначі[е]плюваним. Ставни -тся - віконниці навішуються (начі[е]плюються);
    2) навішуватися, навіситися, звішуватися, звіситися, напускатися, напуститися; бути навішуваним, навішеним, звішуваним, звішеним, напущеним;
    3) (нагибаться) нахилятися, нахилитися, звисати, звиснути, (о мног.) понахилятися, позвисати, назвисати. Не -вайся на перила - не нахиляйся (не звисай) на поручні (диал. на поренчата);
    4) наважуватися, бути наважуваним, наваженим, понаважуваним.
    * * *
    I несов.; сов. - навесить и нав`ешать
    ( вешать) наві́шувати, -шую, -шуєш, наві́сити, -ві́шу, -ві́сиш и мног. понаві́шувати, чіпля́ти, почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, начі́плювати, -люю, -люєш, начепи́ти и мног. поначі́плювати и поначіпля́ти
    II несов.; сов. - нав`ешать
    ( на весах) нава́жувати, -жую, -жуєш, нава́жити и мног. понава́жувати

    Русско-украинский словарь > навешивать

  • 13 наноситься

    вдоволь)
    I. 1) (от Носить) - а) наноситися кого, чого, попоносити кого, що и чого, попоноситися з ким, з чим. [Попоносив по келійках води (Куліш)]. На вас воды не -шься - на вас води не наносишся; б) (об одежде, обуви) наноситися чого, находитися в чому. [І не наносилась я свого нового кожуха, а довелось продати (Канівщ.). Не находилася я в цих черевиках - скоро стопталися (Липовеч.)]. Не -шусь я этого платья - ношу - не наношуся цього вбрання (женского ещё: цієї сукні);
    2) (от Носиться) - а) (об одежде, обуви: проноситься) поноситися, проноситися. [Не довго ці чоботи проносяться, бо товар зовсім поганий (Сл. Ум.)]; б) наноситися; на(в)ганятися, намикатися; налітатися, нашугатися; набуятися, наширятися, накружлятися; срв. Носиться 2; в) с кем, с чем - наноситися, (ирон.) напанькатися, нацяцькатися з ким, з чим.
    II. Наноситься, нанестись и нанесться -
    1) (натаскиваться в большом количестве) наноситися, наношуватися, назношуватися, бути наношеним, наношуваним, наношеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    I. Наносить. [Болото в хату за чобітьми наноситься (Київщ.)];
    2) (ветром) наноситися, нанестися, намітатися, наместися, навіюватися, навіятися, (водою) наноситися, нанестися, намулюватися, намулитися; бути наношеним, наношуваним, нанесеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    II. Наносить 2;
    3) (о заразе, болезни) заноситися, занестися, позаноситися; бути заношеним, занесеним, позаношеним;
    4) наноситися, бути наношеним, наношуваним, нанесеним и т. п.; зазначатися и зазначуватися, бути зазначуваним, зазначеним, позазначуваним; накидатися, бути накид(ув)аним, накиданим, понакид(ув)аним; завдаватися, чинитися, учинятися, заподіюватися, бути завдаваним, завданим и т. п.; срв.
    II. Наносить 4, 6, 8. Хутор -се[ё]н на карту - хутір зазначено на мапі (на карті). Мне -сено оскорбление - мене ображено, мені заподіяно (вчинено) образу;
    5) (набегать на кого, на что) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, (наскакивать) наскакувати, наскочити, (налетать) налітати, налетіти на кого, на що (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що;
    6) -тись (о птице) - нанестися, нанести яєць.
    * * *
    I сов.
    наноси́тися, -ношу́ся, -но́сишся
    II несов.; сов. - нанестись
    1) нано́ситися, -носиться, нанести́ся
    2) страд. (несов.) нано́ситися; наміта́тися, навіва́тися, навіюватися, -ві́юється; наму́люватися, -люється; завдаватися, -дає́ться, заподіюватися, -ді́юється, нано́ситися; чини́тися, -ниться, учиня́тися

    Русско-украинский словарь > наноситься

  • 14 натаскиваться

    I несов.; сов. - натаск`аться
    1) (сов.: потаскать чего-л. много, вдоволь) нано́ситися, -ношуся, -носишся, натаска́тися, натяга́тися
    2) страд. несов. нано́ситися; натя́гуватися, -гується, натаскуватися, -кується; натя́гуватися; накрада́тися; ната́скуватися
    II несов.; сов. - натаск`аться
    1) охотн. муштрува́тися, -рується, намуштрува́тися, ната́скуватися, -кується, натаска́тися
    2) страд. несов. муштрува́тися, ната́скуватися; ната́скуватися
    III несов.; сов. - натащ`иться
    1) (натягиваться, надеваться на что-л.) натяга́тися и натя́гуватися, -гується, натягти́ся, натягну́тися
    2) страд. несов. нано́ситися, -носиться; натя́гуватися, натяга́тися, ната́скуватися, -кується

    Русско-украинский словарь > натаскиваться

  • 15 переноситься

    перенестись переноситися, перенестися, (о мног.) попереноситися, бути перенесеним, (перебираться) перебиратися, перебратися куди (на иншу квартиру); (мыслью, в мыслях) линути, перелинути (думкою). Я -ношусь иногда мыслью в дни моего детства - я иноді думкою лину до днів мого дитинства. Я -нёсся по железной дороге, словно вихрем - немов вихром перенісся (перелинув) я залізницею. Песок -носится ветром - піски вітер переносить (перекидає).
    * * *
    I см. перенашиваться II несов.; сов. - перенест`ись
    1) перено́ситися, перенести́ся
    2) страд. (несов.) перено́ситися; переноси́тися, зно́ситися, вите́рплюватися

    Русско-украинский словарь > переноситься

  • 16 приноситься

    принестися и принесться
    1) страд. - приноситися, бути принесеним; наноситися, бути нанесеним, надноситися, бути наднесеним, при[на]віватися, бути при[на]віяним и т. д.;
    2) возвр. - пригнати(ся), примчати(ся). Мы -неслись на тройке - ми пригнали (примчали) трійкою. Ты отколь -нёсся? - ти звідки (звідкіля) привіявся? -неслася туча грозная - налетіла хмара чорная;
    3) см. Принашиваться.
    * * *
    несов.; сов. - принест`ись
    1) приноси́тися, принести́ся; (несов.: примчаться) примча́ти, примча́тися, пригна́тися (прижену́ся, прижене́шся), пригна́ти; (прилетать; доноситься) приліта́ти, прилеті́ти, ли́нути, прили́нути
    2) страд. (несов.) прино́ситися; дава́тися, прино́ситися; завдава́тися; склада́тися; приво́дитися; дава́тися, прино́ситися

    Русско-украинский словарь > приноситься

  • 17 вешаться

    повеситься вішатися, повіситися, завішуватися, завіситися. Вешаться кому-л. на шею - чіплятися (виснути) кому на шию.
    * * *
    I
    ві́шатися; чіпля́тися
    II
    ва́житися, зва́жуватися

    Русско-украинский словарь > вешаться

  • 18 вноситься

    внестися, внашиваться вноситися, внестися, заноситися, занестися, впроваджуватися, впровадитися, запроваджуватися, запровадитися, заводитися, завестися, вписуватися, вписатися, заквитатися; подаватися, податися, См. Вносить. [До мови запроваджуються неологізми. Всі витрати заводяться (вписуються) до книжки. План робіт подається до комісії].
    * * *
    несов.; сов. - внест`ись
    1) (быстро вбегать, въезжать) урива́тися, увірва́тися, уліта́ти, улеті́ти
    2) страд. несов. вно́ситися; зано́ситися, заво́дитися

    Русско-украинский словарь > вноситься

  • 19 возводиться

    несов.; сов. - возвест`ись
    1) зво́дитися, звести́ся; підво́дитися, підвести́ся; підніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися
    2) страд. несов. зво́дитися, виво́дитися; підво́дитися; підніма́тися, підійма́тися; зво́дитися, виво́дитися, підво́дитися, спору́джуватися, споруджа́тися; будува́тися, ста́витися; мурува́тися; зво́дитися, підно́ситися; ста́витися; зво́дитися; підно́ситися; виво́дитися

    Русско-украинский словарь > возводиться

  • 20 восхищаться

    восхититься захоплюватися, захопитися чим. См. Восторгаться, Увлекаться, Очаровываться.
    * * *
    I
    зно́ситися (зно́ситься), підно́ситися
    II несов.; сов. - восхит`иться
    захо́плюватися, захопи́тися

    Русско-украинский словарь > восхищаться

См. также в других словарях:

  • обѣситися — (1) 1. Повиснуть, остаться висеть: Скочи (Всеслав) отъ нихъ лютымъ звѣремъ въ плъночи изъ Бѣлаграда, обѣсися синѣ мьглѣ. 35. Елень же восхити царя рогомъ своимъ за поясъ, и обѣсися на рогу его. Хрон. 1512 г., 353 (XVI в.) …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • завіситися — дієслово доконаного виду повіситися) діал …   Орфографічний словник української мови

  • завіситися — і/шуся, і/сишся, док., діал. Повіситися …   Український тлумачний словник

  • збіситися — збішу/ся, збі/сишся, розм., рідко. Док. до біситися …   Український тлумачний словник

  • виміситися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • звіситися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • перевіситися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підвіситися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повіситися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • біситися — бішу/ся, бі/сишся, недок., перех. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати …   Український тлумачний словник

  • виміситися — див. вимішуватися I …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»