бінокль

См. также в других словарях:

• телебінокль — я, ч. Спеціальний бінокль, що дає можливість ясно бачити дуже віддалені предмети …   Український тлумачний словник

• бінокль — я, ч. Оптичний прилад з двох паралельних, з єднаних між собою зорових трубок для розглядання віддалених предметів …   Український тлумачний словник

• бінокль — [б іно/кл ] л а, ор. леим, м. (на) л і …   Орфоепічний словник української мови

• бінокль — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• телебінокль — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• біноклевий — а, е. Прикм. до бінокль …   Український тлумачний словник

• морський — а/, е/. 1) Прикм. до море 1), 2). || Який є, буває над морем, біля моря. || Який відбувається, здійснюється на морі, морем. || Який живе або росте в морі. || Уживається як складова частина деяких зоологічних, ботанічних та інших назв. Морська… …   Український тлумачний словник

• різкість — кості, ж. 1) Властивість за знач. різкий 1 5). •• Наво/дити на рі/зкість настроювати фотоапарат, бінокль і т. ін. так, щоб досягти найбільшого ступеня чіткості, видимості деталей об єкта. 2) Грубе слово, різкий вислів …   Український тлумачний словник

• теле... — Перша частина складних слів, що: а) відповідає слову телевізійний, напр.: телеантена, телебашта і т. ін.; б) означає: який діє на далеку відстань або здійснюється на відстані, напр.: телебінокль, телекомандування …   Український тлумачний словник

• трансфокатор — а, ч. Фото , кінооб єктив, бінокль тощо із змінною фокусною відстанню …   Український тлумачний словник

• цейс — а, ч., розм. Оптичний прилад фірми Цейс (зазвичай про бінокль) …   Український тлумачний словник