бёрце

берцо (часть ноги между коленом и стопой) гомілка, голінка.

* * *

анат.; тж. б`ерцо

см. ведёрко

анат. уст. бярцо, -ца ср.

с уменьш. от ведро 1

бәләкәй биҙрә (күнәк)

1) се́рце

2) (гнев) се́рце, гнів, -у, гні́вання

ніж (р. ножа); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колодач (-ча), колодій (-дія); (кузнечный для отсекания копыт) обтинач; (короткий сапожный) ґнип, ґнипець, книп (-па), книпець (-пця); (мездрильный) штрихоль; (кессона, колодца) різак (-ка); (в трепалке и электрич.) мечик; (запоясный) запоясник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топуз; (засапожный) захалявник, (иносказ., в разб. языке) товариш; (с отломанным кончиком) чепель; (из обломка косы) скісок (-ска), кіска, косар (-ря); (резец) різець (-зця). [Вийде злодій на шлях погулять з ножем у халяві (Шевч.). Гострі, як ніж, очі (Н.-Лев.). По саму колодку так і всадила йому колодач (Кониськ.). Всі ласки мої, ніби ніж-колодій, в серце різались їй (Черняв.). Мечик терниці (Н.-Лев.). Блиснув перед очима турецьким запоясником (Куліш). Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.)]. Вращающийся нож - обертовий ніж. Вспомогательный нож, электр. - допомічний мечик. Гладильный нож - гладильний ніж, правило. Жатвенный нож - жниварний ніж. Контактный нож, электр. - дотичковий мечик. Кухонный (поварской, приспешный) нож - кухенний (кухняний, куховарський) ніж. Луговой нож (в культиваторе) - луковий ніж. Мясничий нож - різничий (різницький) ніж, (секач) сікач (-ча), сікачка. Окулировочный нож - очкувальний ніж. Плужной (сабанный) нож - чересло. Полольный нож - полільницький (політницький) ніж. Пчеловодный нож - бджільницький ніж. Садовой нож - садовий (садівницький) ніж. Сахароварный нож - см. Мешалка 1. Свекловичный нож - бурячний ніж. Складной нож - складаний (гал. бганий) ніж, (карманный, гал.) забигач (-ча), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепелик. Соломорезный нож - січкарний ніж. Тупой нож - тупий ніж, тупак (- ка), тупець (-пця), тупиця. Фальцовочный нож - фальцівний ніж, правило. Финский нож - фінський ніж, фінка. [В руці йому блиснула фінка (Микит.)]. Без -жа зарезать кого - без ножа зарізати кого. Быть на -жах с кем - бути на ножах, ворогувати з ким. Всадить нож кому во что - встромити (застромити, загнати, вгородити) ножа (ніж) кому в що. [Мов ніж мені встромив у серце він (Грінч.)]. Лезть (приставать) с -жом к горлу к кому - лізти з ножем до горла кому, приставати з короткими гужами до кого; срв. Приставать 4. Точить нож на кого - гострити ніж на кого. Дело дошло до -жей - дійшлося до ножів. Как -жом отрезало - як ножем (різцем) відрізало (відтяло). Как -жом отрезать - як ножем (різцем) відрізати (відтяти); (отказать) відмовити як відрізати. Это мне как нож в сердце - це мені як ніж у серце.

* * *

1) уменьш. яде́рце; зере́нце, зе́рня́тко; яде́рце

2) биол. яде́рце

мн. перья)

1) (у птиц, рыб) перо (мн. пера; ум. пірце), соб. пір'я, пір'ячко. Одно -ро, -шко - пірце, перина (ум. перинка, периночка, перинонька), пір'їна (ум. пір'їнка, пір'їночка, пір'їнонька). Гусиное -ро - гусяче перо. Длинные -рья в хвосте у петуха - косиці; (у селезня) кучері, косиці. Плавательные -рья - плавці. Правильное, маховое -ро (у птиц) - плав, плавок. Шляпное -ро - (гал.) покрейта, покрейтка, трепітка; (павлинье) павине перо, пава, павун; (петушье) когутяче перо, когут. -шко в поплавке рыбацком - накісток;

2) (писчее) перо (мн. пера). Что написано -ром, того не вырубишь топором - що написано пером, того не витягнеш (не виволочеш) і волом. У него бойкое -ро - у нього (или він має) спритне перо, вправна рука;

3) (колеса, весла) лопать (-ти), пелюстка, крило;

4) (растений: лука, чеснока и т. п.) перо, стрілка.

* * *

1) ( птичье) перо́; ( одно) пір'ї́на, піри́на; (собир.) пі́р'я; ( загнутое хвостовое у селезня) ку́чер, -я

2) (писчее, перен.) перо́

3) ( у рыбы) плаве́ць, -вця́, плавни́к, -а; перо́

4) (у лука, чеснока) перо́, собир. пі́р'я, диал. степі́р'я

5) техн. перо́

6) ( хвост собаки) охотн. хві́ст, род. п. хвоста́

пірце, перинка, периночка, пір'їнка, пір'їночка. Срв. Перо.

* * *

тж. рет`ивое; в знач. сущ. фольк.

несов.; сов. - сжать

1) стиска́ти и сти́скувати, -кую, -куєш, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; ( сдавливать) затиска́ти и зати́скувати, зати́снути, згні́чувати, -чую, -чуєш, згніти́ти (згнічу́, згніти́ш); ( зубы сильно) зці́плювати, -люю, -люєш и ці́пити, -плю, -пиш, зціпи́ти и мног. позці́плювати, стина́ти, стя́ти и зітну́ти, -ну́, -не́ш

2) (что - стеснять - горло, сердце, грудь) зда́влювати, -лює, здави́ти, -вить, сти́скувати и стиска́ти, сти́снути (що), хапа́ти, ухопи́ти, (ухо́пить) (за що)

3) ( соединять вместе) стуля́ти и сту́лювати, -люю, -люєш, стули́ти, -лю, -лиш; (при указаний на характер действия - губы, пальцы) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти

несов.; сов. - сж`аться

1) стиска́тися и сти́скуватися, -куюся, -куєшся, сти́снутися и мног. пости́скуватися; затиска́тися и зати́скуватися, зати́снутися; зці́плюватися, -люється, зціпи́тися, -питься

2) зда́влюватися, -люється несов., сти́скуватися и стиска́тися, сти́снутися

3) стуля́тися и сту́люватися, -люється, стули́тися, -литься; склада́тися, скла́стися (складе́ться)

4) ( съёживаться) зщу́люватися, -лююся, -люєшся и щу́литися, зіщу́люватися, зщу́литися и зіщу́литися; (перен.: стараться быть незаметным) зні́чуватися, -чуюся, -чуєшся, зні́титися (зні́чуся, зні́тишся)

несов.; сов. - ст`иснуть

несов.; сов. - схват`ить

1) схо́плювати, -люю, -люєш, схопи́ти, -плю́, -пиш и мног. посхо́плювати; диал. хопи́ти сов.; (сов.: ухватить) ухопи́ти (ухоплю́, ухо́пиш); ( силой задерживать) хапа́ти несов., похапа́ти (мног.), зга́рбати (сов.)

2) (охватывать - о сне, об огне) охо́плювати, -лює, охопи́ти (охо́пить); ( обхватывать) обхо́плювати, обхопи́ти

3) (перен.: быстро понимать; воспринимать слухом зрением) схо́плювати, схопи́ти и ухопи́ти; ( улавливать) уло́влювати, -люю, -люєш, улови́ти (уловлю́, уло́виш)

4) (перен.: подмечать) схо́плювати, схопи́ти, підміча́ти, підмі́тити, -мі́чу, -мі́тиш, сов. ухопи́ти

5) ( перевязывать слегка) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перетягивать) перетя́гувати, -гую, -гуєш, перетягну́ти и мног. поперетя́гувати

6) ( скреплять) спец. скрі́плювати, -люю, -люєш, скріпи́ти, -плю́, -пиш и мног. поскрі́плювати

7) ( о вяжущих веществах) спец. тужа́віти, затужа́віти

8) (о действии холода, мороза) схо́плювати, схопи́ти; ( сковывать) ско́вувати, -вує, скува́ти (скує́)