буркати

См. также в других словарях:

• буркати — I аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти. II аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що будити …   Український тлумачний словник

• буркати — 1 дієслово недоконаного виду бурмотати розм. буркати 2 дієслово недоконаного виду будити рідко …   Орфографічний словник української мови

• буркати — кам, каш, Пт. Відповідати неприязно, лаяти, фукати, гніватися. Буркнув й пішов гет …   Словник лемківскої говірки

• буркання — я, с. Дія за знач. буркати I і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

• буркнути — ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до буркати I …   Український тлумачний словник

• бурмотати — бурмотіти (говорити тихо й невиразно, нерозбірливо), буркота[і]ти, бурчати, мимрити, харамаркати; мурмота[і]ти, муркота[і]ти, мурчати, буркати, буркнути, миркати, миркнути, муркати, муркнути, мугикати, мугикнути; буб(о)ніти, бубота[і]ти… …   Словник синонімів української мови