бунчужний

См. также в других словарях:

• бунчужний — ного, ч., іст. Виборна особа, що мала один з найвищих військових чинів в Україні в 16 18 ст., – охоронник бунчука і командир частини козацького війська …   Український тлумачний словник

• бунчужний — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• Military ranks of Ukraine — Military of Ukraine …   Wikipedia