брязкати

См. также в других словарях:

• брязкати — аю, аєш, недок. 1) Ударяючись, утворювати різкі дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети). || чим. Викликати різкі дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих, скляних предметах або трусячи ними. 2) на чому, розм. Невміло або недбало грати на… …   Український тлумачний словник

• брязкати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• брязкання — я, с. Дія за знач. брязкати і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

• брязкотіти — очу/, оти/ш, недок. Підсил. до брязкати …   Український тлумачний словник

• брязнути — ну, неш, док. 1) неперех. Однокр. до брязкати 1). 2) неперех., розм. Важко, з шумом упасти. 3) перех. і неперех., розм. З силою кинути, ударивши об що небудь. 4) перех., розм. Сильно вдарити …   Український тлумачний словник

• брязь — виг. Уживається як присудок за знач. брязкати, брязнути …   Український тлумачний словник

• вибрязкувати — ую, уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати …   Український тлумачний словник

• дзоркати — ає, недок., зах. Брязкати …   Український тлумачний словник

• забрязкати — аю, аєш, док. Почати брязкати (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

• побрязкати — аю, аєш, док. 1) Брязкати якийсь час. Побрязкати ключами. 2) розм. Піти, брязкаючи чим небудь …   Український тлумачний словник

• побрязкувати — ую, уєш, недок. Брязкати не дуже сильно або час від часу …   Український тлумачний словник