бряжчати

См. также в других словарях:

• бряжчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Ударяючись, утворювати дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети). || чим. Викликати дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих і т. ін. предметах або трусячи ними. 2) на чому, розм. Невміло або недбало грати на музичному… …   Український тлумачний словник

• бряжчати — [бр ажча/тие] чу/, чи/ш, чиемо/, чиете/; нак. чи/, ч і/т …   Орфоепічний словник української мови

• бряжчати — (про металеві, скляні й под. предмети видавати при ударах дзвінкі звуки); брязкати, вибрязкувати, брязкота[і]ти (час від часу / уривчасто); бриньчати (про слабший звук); дзвякати …   Словник синонімів української мови

• бряжчати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• бриньчати — чу/, чи/ш, недок. Ударами по чому небудь утворювати легкі дзвенячі звуки; бряжчати …   Український тлумачний словник

• бряжчання — я, с. Дія за знач. бряжчати і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

• вибрязкувати — ую, уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати …   Український тлумачний словник

• забряжчати — чу/, чи/ш, док. Почати бряжчати (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

• пробряжчати — чу/, чи/ш. Док. до бряжчати …   Український тлумачний словник

• черчати — чу, чиш, недок., зах. 1) Бряжчати. 2) Дзюрчати …   Український тлумачний словник

• деренчати — (видавати / утворювати уривчасті, найчастіше дзвінкі звуки перев. під час трясіння, тремтіння тощо), де[и]рчати, деркота[і]ти, деренькота[і]ти, дренчати, джерґота[і]ти, джеркота[і]ти Пор. бряжчати, дзвеніти 1) …   Словник синонімів української мови