брехливий

См. также в других словарях:

• брехливий — а, е. 1) Який завжди каже неправду; схильний брехати (у 1 знач.). 2) Який не відповідає правді, криє в собі брехню; неправдивий. 3) Несправжній; нещирий. 4) Який часто гавкає (про собак) …   Український тлумачний словник

• брехливий — 1) (який завжди говорить неправду; схильний брехати), неправдивий, облудний, нещирий, фальшивий 2) (який не відповідає правді, містить у собі неправду), неправдивий, несправжній, обманливий, обманний (про дані, відомості, твердження тощо) …   Словник синонімів української мови

• брехливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• кламливий — брехливий, облудний, несправедливий …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• клямний — брехливий облудний …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• брехливість — вості, ж. 1) Властивість за знач. брехливий 1). 2) Якість за знач. брехливий 2) …   Український тлумачний словник

• брехливо — Присл. до брехливий 2) …   Український тлумачний словник

• камуфляжний — а, е, перен. Що приховує справжню сутність кого , чого небудь; брехливий, нещирий …   Український тлумачний словник

• крутійський — а, е. 1) Власт. крутієві, крутіям (у 1 знач.). Крутійська вдача. 2) Лицемірний, нечесний, брехливий …   Український тлумачний словник

• лажовий — а, е, жарг. 1) Брехливий, обманний. 2) Огидний, поганий …   Український тлумачний словник

• неправдивий — а, е. 1) Який діє всупереч правді, істині, який не любить правди; брехливий. Неправдива людина. || В основі якого лежить неправда, обман. 2) Який суперечить справедливості, не відповідає їй; несправедливий. || Не такий, як у дійсності …   Український тлумачний словник