боягузка

См. также в других словарях:

• боягузка — и. Жін. до боягуз …   Український тлумачний словник

• боягузка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• легкодухий — а, е. 1) Позбавлений сили волі; нерішучий, безсилий. || Легковажний. 2) Те саме, що боязкий 1). || у знач. ім. легкоду/хий, хого, ч.; легкоду/ха, хої, ж. Боязка людина; боягуз, боягузка …   Український тлумачний словник

• пожахачка — и, ж., діал. Боягузка …   Український тлумачний словник