бороти

побороть бороти, побороти. [Біда! Король Едвард нас боре (Л. Укр.)].

* * *

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти

одолеть перемагати, перемогти, замагати, замогти, бороти, збороти, поборювати, побороти, посідати, посісти, дужати, подужати, переважати, переважити, здоліти, здолати, подолати кого, брати, взяти гору над ким, підвертати, підвернути кого під себе. [Перемагає сила наше право (Куліш). Змогла їх старість. Що за люте горе тебе, сину, боре? (Рудан.). Харциз подужав, панує над нами (Грінч.). Палій посів того лицаря, звязав його. А дівчину думи лютії посіли. Раби пітьми, вони її не подолають (Самійл.). Не переважить його ворог (Куліш). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Не змогла польщина взяти гору над русчиною (Куліш)]. -ать, -еть в битве - воювати, звоювати, повоювати, побивати, побити, звитяжити кого. [Мале військо воює велике, - ото диво. Я його війною повоюю. Ворога ми подоліли. Звитяжили ми їх в останнім бої]. -еть в драке - побити, перебити. [Як я тебе переб'ю, то я буду старша]. Сон -ает, -ел кого - сон змагає, зміг кого, налягає, наліг на кого. Печаль, скука -ает кого - журба, нудьга посідає, бере кого, налягає на кого. Нетерпение -ает кого - нетерплячка бере кого. Думы -ают - думки (гадки) обсідають, обіймають голову. Зевота -ела - позіхи напали. Бедность -ела - злидні посіли, обсіли. Страх -ел - страх (острах) посів кого. Беда -ает - лихо намоглося. Одолённый - подоланий, подужаний, переможений, зможений, звитяжений.

* * *

несов.; сов. - одол`еть

1) перемага́ти, перемогти́, дола́ти, подола́ти и здола́ти и здолі́ти, змага́ти, змогти́, боро́ти и побо́рювати, поборо́ти, поду́жувати, поду́жати; ( осиливать) бра́ти го́ру (верх), узя́ти го́ру (верх); ( в бою) звойо́вувати, звоюва́ти

2) ( охватывать) бра́ти, узя́ти, змага́ти, змогти́ и позмага́ти, знемага́ти, знемогти́, наляга́ти, налягти́, посіда́ти, посі́сти; осіда́ти, осі́сти, обсіда́ти, обсі́сти и пообсіда́ти

3) (перен.: мучить, лишать покоя) му́чити, заму́чити и позаму́чувати

осилить кого перемагати, перемогти, пересилювати, пересилити, дужати, подужати, бороти, побороти, (сов.) подолати, подоліти, подоляти, посиліти, посісти кого, що брати (взяти) гору над ким, над чим, (вульг.) поґулати кого; (покончить) упоратися з чим, упорати що. Срв. Одолевать, одолеть. Он -лил меня - він подужав (подолав) мене. Хмель да голод -лят хоть кого - хміль та голод хоч кого подужають (переможуть). Не могу -лить этой книги, работы - не подужаю цієї книжки, робити, не дам собі ради з цією книжкою, роботою, ніяк не впораюся з цією книжкою, роботою. Осиленный - подужаний, подоланий, переможений и т. д.

* * *

несов.; сов. - ос`илить

1) (одерживать верх над кем-чем-л.) перемага́ти, перемогти́ и поперемага́ти, поду́жувати, поду́жати, побо́рювати, поборо́ти, оси́лювати, оси́лити; несов. поси́літи; несов. подола́ти, зду́жати

2) (что-справляться с чем-л.) поду́жувати, поду́жати, оси́лювати, оси́лити, несов. упо́ратися, упо́рати

3) см. осиливаться

отвоевать

1) відвойовувати, відвоювати у кого и від кого що;

2) сов. відвоювати, скінчити воювати. Отвоёванный - відвойований.

* * *

несов.; сов. - отвоев`ать

победить перемагати, перемогти, змагати, змогти, дужати, подужати, сов. по[з]долати и по[з]доліти, бороти, побороти, переважувати, переважити кого, що, брати, взяти гору над ким, над чим. Срв. Одолевать, Осиливать, Преодолевать. [Не багато людей може тим похвалитись, що самих себе перемогли (Єфр.). Мене не подола весь люд ворожий (Л. Укр.). Мудрість бере гору над дурнотою, як світло над темрявою (Еккл.)]. -дить войною - звоювати, повоювати кого війною, (стар.) звитяжити кого. -дить врага, вражескую силу - перемогти, подужати, подолати, переважити, з[по]воювати ворога, ворожу силу. [Поміг йому ворога звоювати (Рудан.). Як переважили козаки шляхетську силу (Куліш)]. -дить кого в борьбе - подужати кого в боротьбі, побороти кого. Свет -дает тьму - світло перемагає (змагає, боре, переважує) темряву, бере гору над темрявою. -дить страх - перемогти, подужати, подолати, побороти страх. -дить препятствия, трудности - см. Преодолевать. Побеждённый - переможений, подоланий, подужаний, звитяжений. [Горе подоланим (переможеним, звитяженим)]. -ться - перемагатися, бути переможеним, подужаним, подоланим, звитяженим и т. д.

* * *

несов.; сов. - побед`ить

подавить

1) (угнетать) гнітити, пригнічувати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, давити, придавити кого. Меня -вляла мёртвая тишина - мене гнітила (пригнічувала) мертва тиша. Меня -вляет сознание собственной вины - мене пригнічує (гнітить, давить) свідомість власної провини;

2) (заглушать) давити, задавити, душити, задушити, гамувати, погамувати, тлумити, стлумити и потлумити, притлумляти и притлумлювати, притлумити, бороти, побороти, глушити, зглушити, заглушати и заглушувати, заглушити, гнути, зігнути що, (побивать превосходством) забивати, забити кого, що. [Народня мова починає забивати в письменстві чужу церковщину (Єфр.)]. -ить в себе злость, возмущение, досаду, желание - задавити (задушити, погамувати, потлумити, стлумити и т. д.) в собі злість, обурення, досаду (жаль), бажання. -вить восстание - приборкати, придушити, задушити повстання. Подавленный - пригнічений, задавлений, задушений, погамований, притлумлений и т. д. -ный тяжёлым горем - пригнічений (пригноблений) тяжким горем. -ное настроение - пригнічений настрій. -ный стон, голос - задавлений, задушений стогін, здавлений, здушений голос. Восстание, -ное самыми решительными мерами - повстання, приборкане (придушене, задушене) найрішучішими заходами… -ться -

1) пригнічуватися, бути пригнічуваним, пригніченим;

2) задавлюватися, бути задавленим, душитися, бути задушеним, гамуватися, бути погамованим, тлумитися, бути потлумленим, притлумленим и т. д. Срв. Подавиться. Худшее в человеке должно -ляться - гірше в людині треба гамувати (приборкувати).

* * *

несов.; сов. - подав`ить

1) приду́шувати, придуши́ти, дави́ти, подави́ти

2) ( превосходить в количестве) переви́щувати, переви́щити; ( побивать) побива́ти, поби́ти; ( звуки) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти

3) ( удручать) гніти́ти (несов.), пригні́чувати, пригніти́ти; ( угнетать) пригно́блювати, пригноби́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити, дави́ти, подави́ти; ( пришибать) прибива́ти, приби́ти

4) (чувства, ощущения) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, несов. подави́ти; притлу́млювати и притлумля́ти, притлуми́ти, тлуми́ти, стлуми́ти; ( сдерживать) стри́мувати, стрима́ти, затамо́вувати, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти; ( превозмогать) угамо́вувати, угамува́ти, погамува́ти (несов.), утамо́вувати, утамува́ти, тамува́ти (несов.); (несов.: преодолеть) поборо́ти

превозмочь перемагати, перемогти, бороти, збороти, побороти, переборювати, перебороти, пересилювати, пересилити, (только соверш.) подоліти и подолати, здоліти и здолати. Срв. Преодолевать, Пересиливать. [Слово, яким все і всіх перемагає поет (Єфр.). Подоліла своє горе (Г. Барв.)]. -мочь все препятствия - перебороти, побороти, перемогти всі перешкоди. -гать, -мочь себя - перемагати, перемогти, змагати, змогти себе, перемагатися, перемогтися, змагатися, змогтися. [Я силувався перемогти себе і весело жартував (Крим.). Здригнула Оксана дуже, далі перемоглась (Квітка). Я тебе доведу, голубко, зможися (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - превозм`очь

побороть бороти, побороти и збороти кого, (осилить, одолеть) дужати, подужати, сов. подолати, подоліти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувсь]. - роть врага - побороти, подолати, перемогти ворога. -роть препятствия - см. Преодолеть. - роть страх, гнев, отвращение к чему - побороти, перемогти страх, гнів, нехіть до чого. -роть сон - зламати, перемогти сон. -роть себя - перемогти себе, перемогтися. [Він був збентежився, а далі перемігся і знову почав говорити]. Срв. Превозмочь.