-
1 Борн
див. Борн, Макс -
2 борн
ч -
3 борніл
ч -
4 борніт
-уборни́т -
5 борніт
bornitч.bornit мінерал. -
6 Борн, Макс
Борн, Макс (1882, Бреслау - 1970) - нім. фізик та методолог науки, один із творців квантової механіки, лауреат Нобелівської премії (1954). Його наукова школа (Гейзенберг, Паулі, Гайтлер, Вінер) відома розв'язанням багатьох проблем фізики та методології науки. Б. був переконаний, що кожна фаза наукового пізнання невіддільна від філософських систем свого часу, зокрема, він вважав, що суттєві теоретичні труднощі завжди можна прослідкувати до їх витоків - певної гносеологічної помилки або надто вузького поняття. У традиціях гештальтпсихології Б. запропонував концепцію, засновану на інваріантності узагальнювального образу первинного чуттєвого сприйняття об'єкта. Інваріантність у такому широкому розумінні здатна поєднати рівень буденного сприйняття й мислення з рівнем теоретичних міркувань про світ.[br]Осн. тв.: "Фізика в житті мого покоління" (1963). -
7 Макс Борн
див. Борн, Макс -
8 спостережуваності принцип
СПОСТЕРЕЖУВАНОСТІ ПРИНЦИП - методологічна засада некласичної фізики, вживана як вимога емпіричної підтверджуваності теоретичного фізичного знання, висунута представниками т. зв. Копенгагенської школи в фізиці, очолюваної Бором, і до якої належало ціле сузір'я видатних фізиків XX ст. (Борн, Гейзенберг, Паулі та ін.). В інтерпретації С. п. є два варіанти. Один із них продовжує методологію класичного природознавства, згідно з якою усяке теоретичне положення має спиратися на сукупність спостережуваних даних, зводитися до них. Мова в даному випадку йде, зрештою, про емпіричну підтверджуваність усякого теоретичного положення науки, що в повному обсязі є річчю недосяжною. Другий варіант інтерпретації С. п. полягає в тому, що фізика не може виходити за межі спостережуваного й увесь теоретичний арсенал науки має підпорядковуватися тому, щоб повно й точно описувати спостережуване. Слід зауважувати, що, незважаючи на деякий дуалізм, що притаманний даному принципові (емпірична підтверджуваність знання як доведення обґрунтованості й об'єктивності теоретичних побудов і обмеження завдань пізнання описуванням того, що спостерігається, а не того, що існує саме по собі), С. п. носить суто методологічний характер, слугуючи зв'язуванню теоретичного знання з емпіричним. С. п. зіграв позитивну роль у розвитку фізики XX ст. й філософському осмисленні здобутків некласичного природознавства.Ф. КанакФілософський енциклопедичний словник > спостережуваності принцип
-
9 Шаян, Володимир
Шаян, Володимир (1908, Львів - 1974) - укр. релігійний філософ, санскритолог, поет, публіцист. Закінчив гімнізію у Львові (1927), Львівський ун-т, де вивчав філософію, санскрит, європейські мови та літератури. Захоплювався Ге гелем і Гуссерлем, ідеями шанувальника екзотеричних традицій проф. Стасюка. Заснував релігійний Орден лицарів Бога-Сонця (1943). Від 1944 р. - емігрант. Один із засновників Укр. Вільної академії наук (Авсбург, 1946 - 1947). Працював у Лондоні в бібліотеці ім. Т. Шевченка при Союзі Українців в Британії, президент Європейської президії УВАН (1969), голова орієнталістів і Спілки вільних журналістів, головний редактор ж. "Світання" (Торонто, 1968), на базі якого виник "Інститут ім. проф. Шаяна" (1972). Сприйняв "Велесову книгу" як підтвердження "первородності" українців. Обстоював ідею нової віри на засадах старої ("староарійської, старослов'янської і староукр.") Р. аціоналістичній метафізиці протиставив міфо- і ритоонтологію (пояснення буття через міф, ритуал і "психологію Божества"). "Всю повноту і глибінь" праукраїнськ. віри вбачав в "Ригведі" (праслов'яни, на думку НІ., принесли Ріг Веди, себто Ріг Знання, до Індії). Оновлення дохристиянських вірувань поєднується у Ш. з цілковитою солідарністю із потрактуванням християнства Сковородою. Уґрунтовував ідеологію укр. націоналізму на засадах праукр. дохристиянських уявлень. Українці-рідновіри (язичники) вважають Ш. основоположником відродження їхньої конфесії, а його твори - одним із викладів свого віровчення.[br]Осн. тв.: "Студії над Ведійською думкою" (1947); "Найвище Світло: Студія про Сварога і Хороса" (1969); "Найвища Святість: Студія про Свантевита"(1971); "Джерело сили української культури"(1972); "Григорій Сковорода: Лицар Святої Борні" (1984).
См. также в других словарях:
Борн — Борн фамилия. Известные носители: Борн, Адольф чешский художник иллюстратор. Борн, Бертран де средневековый поэт. Борн, Макс физик, лауреат Нобелевской премии. Борн, Иван Мартынович русский литератор, публицист,… … Википедия
БОРН — (Born) Макс (1882 1970), немецко английский физик. С 1921 г. преподавал физику в Геттингенском университете, но в 1933 г. покинул Германию и переселился в Англию, где преподавал физику в Кембридже (1933 6), а затем в Эдинбургском университете… … Научно-технический энциклопедический словарь
Борн — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
борніт — іменник чоловічого роду мінерал … Орфографічний словник української мови
борн — (вывод аккумуляторной батареи) [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN terminal post … Справочник технического переводчика
Борн М. — БОРН (Born) Макс (1882–1970), нем. физик теоретик, один из создателей квантовой механики, ин. ч. к. РАН (1924) и поч. ч. АН СССР (1934). С 1933 в Великобритании, с 1953 в ФРГ. Дал статистич. интерпретацию квантовой механики. Тр. по динамич.… … Биографический словарь
Борн М. — Макс Борн Макс Борн (11 декабря 1882, Бреслау 5 января 1970, Гёттинген) математик и физик. Лауреат Нобелевской премии по физике за 1954 год. Один из 11, подписавших манифест Рассела Эйнштейна. Содержание … Википедия
Борн — I Иван Мартынович (год рождения неизвестен умер в феврале 1851, Штутгарт), русский писатель. Инициатор Вольного общества любителей словесности, наук и художеств (См. Вольное общество любителей словесности, наук и художеств) в Петербурге;… … Большая советская энциклопедия
Борн Макс — (Born) (1882 1970), немецкий физик теоретик, один из создателей квантовой механики, иностранный член корреспондент РАН (1924), почётный член АН СССР (1934). С 1933 в Великобритании, с 1953 в ФРГ. Дал статистическую интерпретацию квантовой… … Энциклопедический словарь
Борн Макс — Борн (Born) Макс (р. 11.12.1882, Бреслау, ныне Вроцлав, 5.1.1970, Гёттинген), немецкий физик, один из основателей квантовой механики. Учился в 1900 07 в университетах Бреслау, Гейдельберга, Цюриха, Гёттингена. В 1907 08 работал в лабораториях Дж … Большая советская энциклопедия
Борн Эрик — (Born) Борн (Born) Эрик Афоризмы, цитаты • Нет неразрешимых проблем, есть неприятные решения. (Источник: «Афоризмы со всего мира. Энциклопедия мудрости.» www.foxdesign.ru) … Сводная энциклопедия афоризмов
