-
1 боржник
-
2 боржник
-
3 боржник
-а́должни́к -
4 боржник
borżnykч. -
5 боржник
მევალე -
6 боржник за угодою
Українсько-англійський юридичний словник > боржник за угодою
-
7 боржник по заставі
Українсько-англійський юридичний словник > боржник по заставі
-
8 боржник по податках
Українсько-англійський юридичний словник > боржник по податках
-
9 боржник за договором
-
10 боржник за заставною
-
11 боржник за зобов'язанням
-
12 боржник за позовом
-
13 боржник, проти якого винесене судове рішення
Українсько-англійський словник > боржник, проти якого винесене судове рішення
-
14 боржник, що порушив зобов'язання
defaulting debtor; delinquent debtor; non-performing debtorУкраїнсько-англійський словник > боржник, що порушив зобов'язання
-
15 головний боржник
primary debtor, principal -
16 держава-боржник
-
17 країна-боржник
-
18 множинність боржників
Українсько-англійський юридичний словник > множинність боржників
-
19 неплатоспроможний боржник
Українсько-англійський юридичний словник > неплатоспроможний боржник
-
20 неспроможний боржник
Українсько-англійський юридичний словник > неспроможний боржник
- 1
- 2
См. также в других словарях:
боржник — а/, ч. Одна зі сторін у борговому зобов язанні, яка повинна передати майно, виконати роботу, сплатити борг тощо іншій стороні (кредитору). || Той, хто взяв у борг що небудь, винен кому небудь. •• Неспромо/жний боржни/к боржник, який не в змозі… … Український тлумачний словник
боржник — [боржни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў … Орфоепічний словник української мови
боржник — (той, хто взяв у борг що н., винен кому н.), позичальник, винуватець, дебітор бухг … Словник синонімів української мови
боржник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
боржник — ника, ч. Пр. Людина, що має борги … Словник лемківскої говірки
Трасат — боржник, який повинен сплатити за переказним векселем … Міжнародне комерційне право
зобов'язання — я, с. 1) Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані. 2) Грошовий позичковий документ. •• Безвідкли/чне зобов я/зання зобов язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора. Безстроко/ве зобов я/зання… … Український тлумачний словник
принципал — а, ч. 1) заст. Хазяїн, начальник. 2) юр. Основна особа (боржник) у борговому зобов язанні. || Юридична особа, від імені якої діє посередник. || Особа, що бере участь в угоді за свій рахунок. 3) Основний, головний боржник у зобов язанні. 4) ірон.… … Український тлумачний словник
борг — у, ч. 1) Те, що взяте в позику; позичене. Влазити у борги. Брати у борг. 2) Сума непогашеного фінансового зобов язання. •• Безнаді/йні борги/ у бухгалтерському обліку – борги, про які відомо, що їх не повернуть. Вну/трішній борг сума коштів, що… … Український тлумачний словник
вексель — я, ч. Борговий документ установленого законом зразка про обов язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк. •• Авальо/ваний ве/ксель вексель із банківською гарантією. Ава/нсовий ве/ксель вексель для авансування майбутніх робіт,… … Український тлумачний словник
вексельний — а, е. Стос. до векселя. •• Ве/ксельна гра/ція встановлена відстрочка сплати за векселем. Ве/ксельна дисциплі/на сукупність правил точного виконання вексельних зобов язань. Ве/ксельна мі/тка один з реквізитів переказного векселя, найменування… … Український тлумачний словник