-
1 болід
астр. боли́д -
2 яскравий болід
я́ркий боли́дУкраїнсько-російський політехнічний словник > яскравий болід
-
3 боливар
боліва́р -
4 болезненно
болізно, болісно, боляче, болюче; хоробливо. [Він хоробливо вразливий = он болезненно впечатлителен].* * *нареч.1) хворобли́во, слабови́то2) хворобли́во3) бо́лісно, болю́че -
5 боливиец
боліві́єць, -ві́йця; боливийцы мн. боліві́йці, -ців -
6 болотце
болітце, болотечко, мочарець (р. -рця).* * *уменьш.болі́тце -
7 боливийка
боліві́йка -
8 боливийский
боліві́йський -
9 скорбеть
болі́ти се́рцем; (о ком-чём) уболіва́ти (за ким-чим, за кого-що, над ким-чим); ( печалиться) тужи́ти (тужу́, ту́жиш), жури́тися, -рю́ся, -ришся, сумува́ти, -му́ю, -му́єш (за ким-чим, по кому-чому) -
10 боль
1) (физическая боль) біль (р. болю) (м. р.), болість (р. -лісти). [Се був біль, тягучий, фізичний біль. Рябко одскакує й вищить од болісти];2) (болезнь) біль (м. р.) (р. болю), болі (мн.). [Зубний біль. Вона видужала з породових болів];3) (душевное страданье, скорбь) біль (м. р.) (р. болю), болість (р. -ти), болещі, боління, жаль (м. р.). [Минув час, затих біль. Свої болі - пусте, світове горе велике. Навіщо радощі й боління? В мене серце задрижало з болещів]. С болью - болізно. [Тихо і болізно вимовляє поет (Л. Укр.)]. От боли - з болю. Крик боли - боліз[с]ний гук, крик. [Знову лунає болізний гук]. Полный боли - боліз[с]ний, болючий. [Болізний стогін]. Причинять, и причинить боль кому - боліти (сов. заболіти) кого, болю завдавати, (сов. завдати) кому, вражати, (сов. вразити) кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коц.). І сміх той - його заболів (Л. Укр.). Вразив моє серце. Їй хотілося вразити поглядом дочку, але не вдалося].* * *(ж.) біль (м.), род. п. бо́лю; ( в пальцах от мороза) за́шпори, -рів, шпа́ри, род. п. шпар и шпа́рів; диал. бо́лість -
11 болеть
баливать1) (быть больным) слабувати на що, х(в)орувати на що, нездужати на що, боліти, недугувати на що, недужати, хиріти, хворіти, кволіти, лежати на що;2) (обычно о частях тела, в перен. смысле о душе и сердце) боліти кого що. [Болить мене головонька = у меня болит голова. Татка очі болять = у отца болят глаза. Не боли ти, душе, від турботи спочинь! (Сам.)];3) (печаловаться, болеть сердцем о ком, заботиться) боліти чим, за ким, уболівати за ким, побиватися. [Боліти долею свого краю і народу. Мати боліє за сином. Вболіває за сином. Мати за дітьми да побивається];4) (причинять кому боль) боліти кого що. [Його болять нещастя України (Фр.). Те вікно його боліло (Коц.) = это окно причиняло ему боль. І сміх той його заболів (Л. Укр.)].* * *I1) хворіти, слабува́ти, слабі́ти, незду́жати; недугува́ти, неду́жати; диал. хворува́ти, хорува́ти2) перен. уболіва́тиII( вызывать ощущение боли) болі́ти -
12 болезненный
1) слабовитий, х(в)оробливий, хоровитий, кволий, недужий, недужний, нездужалий, боліс[з]ний, хирий, хирний, хирявий, безздоровний, слабовікий, нездоровкуватий;2) (свойственный болезни, относ. к. б.) боліс[з]ний, болючий, х(в)оробливий. [Болізна ненависть, болісна жадоба, хоробливий стан, хоробливий симптом, хоробливе замилування];3) (причиняющий боль, мучительный, больной, печальный, прискорбный) болючий, болісний, болізний. [Уже й не знаю, як вам і розказувати про своє лихо, бо таке воно болюче, що й казати важко (Грінч.). Болісний усміх].* * *1) ( подверженный заболеваниям) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хире́нний, хи́рий, хи́рний, хирля́вий, хирня́вий2) перен. хворобли́вий3) (причиняющий боль; вызываемый болью) бо́лісний, болю́чий -
13 болезненность
1) слабовитість (р. -тости), хоробливість, хоровитість, кволість, боліс[з]ність;2) болючість, боліс[з]ність, хоробливість;3) болючість, боліс[з]ність (р. -ности).* * *1) хворобли́вість, -вості, хворови́тість, -тості, слабови́тість, хи́рість, -рості, хи́рність, хирля́вість, хиря́вість2) хворобли́вість3) бо́лісність, болю́чість, -чості -
14 больно
1) (физически) боляче, болько, дошкульно, жалко (от укуса). [Як-же жалко вкусила мене муха!];2) (душевно) боляче, боліз[с]но, уразливо, тяжко. [Як соромно буде, як боляче! Прикрі спогади уразливо хвилювали його]. Больно (физ. и морально) кому от чего - болить кого що. [Боліла мене тая пуга. Те вікно його боліло (Коц.) = ему было больно от этого окна, это окно причиняло ему боль. Мене болить, що Римом зватись може така потвора (Л. Укр.)];3) вельми, дуже, тяжко. [Хороший тута вельми очерет (Л. Укр.). Вареники? оце я тяжко люблю]. Не больно (не очень), не больно много - не гурт, не дуже, не надто. [Логіки має вона не гурт (Крим.)]. Он не больно умён - він не дуже (вельми, надто) розумний.* * *I1) нареч. бо́ляче и боляче́2) в знач. сказ. бо́ляче́, боли́ть3) (в знач. сказ.: обидно, досадно) бо́ляче́, при́кро, ура́зливо и уразли́во; ( тяжело) тя́жкоII -
15 горестно
тужно, боліз[с]но, гірко. [Обіллється гірко сльозами]. Горестно плакать, вздыхать - ревно (ревне, жалісно) плакати, зідхати. Горестно на сердце - болізно (тужно) на серці, болізько в серці. Горестно живётся - гірко живеться. Ум. - гіренько, гіркенько, ревненько. [Неня заплакала гіренько (Федьк.)].* * *нареч.гі́рко; ту́жно, тужли́во, су́мно, бо́лісно\горестно пла́кать — гі́рко (ре́вно, ре́вне) пла́кати
-
16 побаливать
поболювати, боліти (трохи, часом). [Поболює голова в його (Тесл.)].* * * -
17 прискорбный
1) (о человеке: скорбящий) сумний, журний, скорботний;2) (горестный) прикрий, сумний, журний, тужний, боліз[с]ний. -ный случай - сумний (прикрий) випадок, сумна пригода. Срв. Горестный, Печальный. Быть -ным кому - боліти кого. [Далеко гірше і тяжче боліла заступників свідомого українства та реакція, той психоз патріотичний, що враз опанував і посів усе громадянство в Росії (Єфр.)].* * *сумни́й; ( достойный сожаления) при́крий -
18 болид
астр. болід.* * *астр., спорт.болі́д -
19 горестный
тужний, боліз[с]ний, гіркий (ум. гіренький, гіркенький), журний, ревний. [Тужне обличчя. Почувсь її тихий болізний голос (Мирн.). Гіркі (ревні) сльози]. Горестные вздохи - тужні зідхання. Горестные воспоминания, беседы - гіркі спогади, гіркі розмови. Горестное последствие - прикрий (сумний) наслідок. Горестная жизнь - злиденне життя, гірке життя, гірка доля, гіркий світ. [Гіркий світ, а треба жить].* * *1) ( полный горестей) гірки́й; (печальный, скорбный) тужни́й, тужливий, сумни́й, бо́лісний; жу́рний и журни́й, журбе́нний2) (жалкий, плачевный) жалюгі́дний -
20 заболевать
заболеть (занемочь) чем занедужувати, занедужати, захворювати, захворіти, захорувати, заслабати, заслабнути, занепадати, занепасти на що, (о многих) понедужати, позанедужувати, послабнути, похворіти(ся). [Занедужав на кір. Воли йому похворіли, сам чумак заслаб (Рудч.)]. Он -лел лихорадкой, кашлем, корью и т. п. - він заслаб на пропасницю, на кашель, на кір, напала (на) його пропасниця, кашель, кір и т. п. -леть чесоткою - закоростявіти. -леть вертежом (об овцах) - замотиличитися, скрутитися. -леть сапом - заслабнути на посатизну (на сап), зносатіти. [Зносатів кінь].* * *I несов.; сов. - забол`еть( чем - становиться больным) захво́рювати, -рюю, -рюєш, захворі́ти и мног. похворі́ти (на що, чим), занеду́жувати, -жую, -жуєш, занеду́жати и мног. понеду́жати; сов. засла́бнути, засла́бти, -бну, -бнеш, заслабі́ти, мног. посла́бнути, послабі́ти (на що, чим)II несов.; сов. - забол`еть( начинать болеть - о частях тела) заболі́ти сов., почина́ти болі́ти, поча́ти (-чне́) болі́ти
См. также в других словарях:
болѣти — БОЛ|ѢТИ (324), Ю, ИТЬ гл. 1.Быть больным, хворать: нѣкто болѩ лазорь. УСт XII/XIII, 18; [Владимир] болѩше велми. въ неи же болѣзни и сконцасѩ Парем 1271, 261; ѡ оударивъшимь в бою ближ(н)ѩг... лѩжеть же на ѡдрѣ болѩ. КР 1284, 261г; впаде в… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Бол — Община Бол Bol Флаг Герб … Википедия
бол. — бол. болото болотистый карт. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. Б Б. бол. Бол. Большой в топонимических названиях карт. Б … Словарь сокращений и аббревиатур
болѣньѥ — БОЛѢНЬ|Ѥ (2*), ˫А с. Ощущение боли: болѣнье же бедры побѣду ˫авл˫аѥть чл҃вчьскаго рожень˫а. ГБ XIV, 174а; с болѣние(м) многы(м) ||=с болѣзнью ср(д)чною взискати б҃а. мл(с)тi ѡ(т) не(г) проси(т) ЗЦ к. XIV, 45б в … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
боліти — 1 дієслово недоконаного виду спричиняти відчуття болю боліти 2 дієслово недоконаного виду страждати за кого , що небудь; уболівати боліти 3 дієслово недоконаного виду хворіти рідко … Орфографічний словник української мови
бол — сущ., кол во синонимов: 1 • болюс (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
БОЛЁМ — болеть. Дон. Сильно болеть. СДГ 1, 34 … Большой словарь русских поговорок
болівієць — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Болівія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
болід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
бол-во — большинство … Словарь сокращений и аббревиатур