-
1 мучительный
болючий, болісний, стражденний, тяжкий, (адский) пекельний, лютий, (невыносимый) нестерпний. [Страшні болючі спогади (Крим.). Болісний стогін (Крим.). Панська робота важка та пекельна (Мирн.)]. -ная болезнь - болюча (тяжка) недуга (хвороба). -ная боль - лютий (пекельний) біль. Его поставили в -ное положение - він опинився в болючому (тяжкому) становищі. Он постоянно находится в -ном беспокойстве - він раз-у-раз (завжди) в лютому неспокої (в тяжкій тривозі). -ное горе - болюче (стражденне) горе (лихо).* * *бо́лісний, болю́чий; ( тяжкий) тяжки́й; ( невыносимый) несте́рпний, лю́тий -
2 болезненный
1) слабовитий, х(в)оробливий, хоровитий, кволий, недужий, недужний, нездужалий, боліс[з]ний, хирий, хирний, хирявий, безздоровний, слабовікий, нездоровкуватий;2) (свойственный болезни, относ. к. б.) боліс[з]ний, болючий, х(в)оробливий. [Болізна ненависть, болісна жадоба, хоробливий стан, хоробливий симптом, хоробливе замилування];3) (причиняющий боль, мучительный, больной, печальный, прискорбный) болючий, болісний, болізний. [Уже й не знаю, як вам і розказувати про своє лихо, бо таке воно болюче, що й казати важко (Грінч.). Болісний усміх].* * *1) ( подверженный заболеваниям) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хире́нний, хи́рий, хи́рний, хирля́вий, хирня́вий2) перен. хворобли́вий3) (причиняющий боль; вызываемый болью) бо́лісний, болю́чий -
3 больной
(физически)1) слабий, х(в)орий, недужий, болящий, болючий, немічний, кволий. Вечно больной - болячка (общ. р. иронич.). Тяжело -ной - трудний. [Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає]. Смертельно, безнадёжно -ной - смертенний. [Де вже їй устати! Зовсім смертенна лежить]. Быть -ным - слабувати на що, нездужати на що. [Слабує на живіт, на холеру];2) (морально) болючий. [Болюча тема. Болюча струна]. -ное место - болюче місце, живе (р. -вого), болячка, слаб(к)а сторона. [Зачепив його за живе. Рахунки - моя слаба сторона (Фран.). Нема над тую болячку, що болить (погов.)].* * *1) прил. хво́рий; ( о человеке) слаби́й, неду́жий; ( болезненный) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хирни́й, хире́нний, хи́рий, хирля́вий, хиря́вий; ( слабый) кво́лий, не́мічний2) в знач. сущ. хво́рий, -ого, слаби́й, -о́го, неду́жий -
4 болевой
мед. болючий. [Болючі місця].* * *больови́й, болю́чий -
5 боль
1) (физическая боль) біль (р. болю) (м. р.), болість (р. -лісти). [Се був біль, тягучий, фізичний біль. Рябко одскакує й вищить од болісти];2) (болезнь) біль (м. р.) (р. болю), болі (мн.). [Зубний біль. Вона видужала з породових болів];3) (душевное страданье, скорбь) біль (м. р.) (р. болю), болість (р. -ти), болещі, боління, жаль (м. р.). [Минув час, затих біль. Свої болі - пусте, світове горе велике. Навіщо радощі й боління? В мене серце задрижало з болещів]. С болью - болізно. [Тихо і болізно вимовляє поет (Л. Укр.)]. От боли - з болю. Крик боли - боліз[с]ний гук, крик. [Знову лунає болізний гук]. Полный боли - боліз[с]ний, болючий. [Болізний стогін]. Причинять, и причинить боль кому - боліти (сов. заболіти) кого, болю завдавати, (сов. завдати) кому, вражати, (сов. вразити) кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коц.). І сміх той - його заболів (Л. Укр.). Вразив моє серце. Їй хотілося вразити поглядом дочку, але не вдалося].* * *(ж.) біль (м.), род. п. бо́лю; ( в пальцах от мороза) за́шпори, -рів, шпа́ри, род. п. шпар и шпа́рів; диал. бо́лість -
6 жгучий
1) пекучий, палючий [Пекуче (палюче) сонце. Палючий погляд. Палюча мрія. Пекуча потреба. Найпекучіші питання наших часів]; (о ветре, о кнуте) жалкий, смалький. [Жалкий батіг]; (о холоде, морозе) пекучий, лютий, (г)острий, жижкий [Я не лякалась, морозу жижкого (Олесь)]; (о крапиве и др. растениях) жалкий, жалливий, жаркий, жижкий, жигучий. [Це не жалка кропива, а глуха. Кропива така жарка, - аж дим іде]. -чая крапива - жалка кропива, кропива-жижкуха. Жгучие слёзы, жгучий поцелуй - сльози пекучі (палкі), поцілунок палючий (палкий). -чая кровь - гаряча кров. -чая боль - пекучий біль (р. болю) (м. р.), болючий біль;2) жгучий камень (Lapis causticus) - чортів (р. -вого) камінь, пекельний камінь, ляпис.* * *1) пеку́чий; ( палящий) палю́чий; (о ветре, морозе) смалки́й; ( жаркий) жарки́й; (преим. о холоде) лютий; (вызывающий жжение, причиняющий боль) жалки́й\жгучийая боль — пеку́чий біль
\жгучийая крапи́ва — бот. жалка́ кропива́
\жгучий ее со́лнце — пеку́че (палю́че, жарке́) со́нце
\жгучий ий моро́з — лю́тий (пеку́чий, шпарки́й, смалки́й) моро́з
2) перен. пеку́чий\жгучий ий вопро́с — пеку́че пита́ння
\жгучий ий стыд — пеку́чий со́ром
\жгучий ий брюне́т — [жагу́чий] брюне́т; чорня́вець, -вця
-
7 неизвестность
1) (состояние) а) (неизвестного) невідомість, незнаність, незвісність, безвісність; незнайомість; недовідомість; срв. Неизвестный 1. [Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність (М. Вовч.). Кожна хвилина наближала страшну невідомість (Коцюб.). Жах, болючий, як невідомість (Черкас.). Накипіло на серці у купця з недовідомости й горя (Корол.)]. Полная -ность - цілковита невідомість. -ность о чём - невідомість про (за) що. Быть в -ти о чём - бути в невідомості, (нічого) не знати про (за) що, (пров.) бути незвісним (невідомим) про (за) що. Жить в -ти - жити в невідомості. [Невідомість, що в їй живемо (Грінч.)]; б) (незнаменитого) невідомість, незнаність (-ости). Жить в -ти - жити в невідомості, жити (нікому) невідомим (незнаним);2) (неизвестное) невідомість, невідоме, незнане (-ого), безвість (-ти) и (мн.) безвісті (-тей). [Лине в безвість чоловік (Вороний). «Куди ти йдеш?» - «Не знаю. Так, на безвість» (Л. Укр.). Правда й сила в безвістях пропали (Млака)].* * *невідо́мість, -мості; ( безвестность) бе́звість, -ті, бе́звісті, -тейбыть в \неизвестностьти — нічо́го не зна́ти
-
8 укол
уколукол, инъекция (коваштым шӱтен, эмым колтымаш)Корштарыше укол болючий укол.
Ассистент Славин уколым ышташ пиже. «Ончыко» Ассистент Славин начал делать уколы.
Теве-теве гына врач мылам уколым ыштен кайыш. А. Юзыкайн. Только что врач мне сделал укол.
См. также в других словарях:
болючий — БОЛЮЧИЙ, диал. – Болящий, больной. – Скуластые лица служилых обветренны, из потрескавшихся болючих губ сочилась кровь (1. 71). Ср. ССГ 38: болючий «болезненный, вызывающий боль, причиняющий боль» … Словарь трилогии «Государева вотчина»
болючий — а, е. 1) Який болить, викликає біль, пов язаний з відчуттям болю. 2) перен. Який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий. Болюче місце. Болюче питання … Український тлумачний словник
болючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
болісний — 1) (викликаний болем, болями, пов язаний з ними; який виражає біль), болючий, тяжкий; мученицький, страдницький, страдний, стражденний 2) (який завдає муки, душевних страждань), болючий, пекучий, гризотний; жагучий, ядучий (нестерпно пекучий);… … Словник синонімів української мови
БОЛЬ — жен. болезнь, болесть, хворь, хвороба, хворость, недужина, недуг, немочь, немощь, немогута, скорбь (телесная), хиль, хилина, боля, нездоровье. Его боль держит, он лежит в боли. Какая боль у него? Боль ходит, повальные болезни. Дай боли волю,… … Толковый словарь Даля
болісний — а, е. 1) Схильний до захворювань; хворобливий, хоровитий. 2) Викликаний, спричинений болем, болями; пов язаний з хворістю. 3) перен. Тяжкий, болючий. || Скорботний, сумний, тужливий … Український тлумачний словник
болюче — Присл. до болючий … Український тлумачний словник
болючість — чості, ж. Абстр. ім. до болючий … Український тлумачний словник
болячий — а, е, рідко. Те саме, що болючий … Український тлумачний словник
нарізувати — ую, уєш і наріза/ти, а/ю, а/єш, недок., нарі/зати, і/жу, і/жеш, док. 1) перех. Поділяти що небудь на частини, шматки або відділяти яку небудь кількість частин, шматків від чогось різальним інструментом. 2) перех. Зрізуючи або розрізуючи,… … Український тлумачний словник
сперматичний — а, е. Такий, що стосується сперми. •• Спермати/чна ко/лька болючий оргазм … Український тлумачний словник
