-
1 блур
см. блул -
2 блул
= блур, -а; муз. -
3 філософія науки
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ - галузь філософії, яка досліджує феномен науки в історичному розгортанні всіх його соціокультурних вимірів. Своїми ідейними витоками Ф.н. сягає глибин багатовікової рефлексії над одвічним питанням про те, що є, чим може і повинна стати наука для людства. Але як автономна галузь філософії, що характеризується своїм власним предметом дослідження, проблемним полем, тезаурусом моделей, концептуальним інструментарієм, Ф.н. конституювалася лише в кін. перш. пол. XX ст. Еволюція Ф.н. постає як послідовність трьох етапів: допозитивістського, позитивістського, постпозитивістського. Проблемне поле Ф.н. суттєво змінювалося в процесі історичної еволюції цих етапів. На допозитивістському етапі Ф.н. існувала у вигляді множини різних інтерпретацій феномена науки в категоріях тих чи тих напрямів європейської метафізики. На цьому етапі в епіцентрі проблемного поля Ф.н. знаходилися гносеологічні проблеми аналізу феномена науки. Наука осягалася насамперед як знаряддя когнітивного освоєння світу, як фактор удосконалення науково-технічного перетворення дійсності, як інструмент влади суб'єкта над об'єктом. Позитивістський етап еволюції Ф.н. (Уевелл, Дж.Ст.Мілль, Конт, Спенсер, Мах, Пуанкаре, Дюгем, Шлік, Карнап, Рейхенбах, Гемпель та ін.) пов'язаний з актуалізацією завдань інституціальної професіоналізації наукової діяльності, становленням її дисциплінарної структури, потребами усвідомлення її головної мети, найважливіших імперативів, які прийняті в науковому співтоваристві і визначають поведінку вченого. Актуалізація цієї проблематики стимулювала в серед. XIX ст. різке зростання методологічного самоусвідомлення науки О. собливу значущість на цьому етапі еволюції Ф.н. набуває проблематика, пов'язана з демаркацією науки й метафізики, аналізом емпіричного обґрунтування науки, епістемологічного статусу теоретичних термінів, їх інструментального й онтологічного сенсу, методологічних функцій процедур верифікації і фальсифікації, теоретико-лінгвістичної навантаженості досвіду тощо. Незважаючи на всебічність підходів неопозитивізму, не вдалося подолати метафізику універсалізму, яка легітимувала владу "універсально-загального" над "особливим", "приватним", "контекстуальним". Власне, тому неопозитивістська Ф.н. самоідентифікувала себе як всеохопний, єдино правильний і раціональний різновид філософії, незалежний не тільки від метафізики Платона, Декарта, Канта, Гегеля, а й від соціально-культурного, історично мінливого контексту. На постпозитивістському етапі еволюції Ф.н. в епіцентрі дискурсу про феномен науки опиняються наступні проблеми: наука як соціально-культурний інститут; наука як особлива дискурсивна практика, що амбівалентно впливає на сімейство всіх інших дискурсивних практик постіндустріальної цивілізації; наука як фактор дестабілізації матеріальних і духовних умов можливості людського буття в світі; наука як інструмент удосконалення загальнопланетарного комунікативного праксису, каталізатор багатовікового процесу усуспільнення людства; наука як одна з причин зростання антропогенного пресу на природу; наука як виток екзистенціальних страхів і загроз, породжених каскадом глобальних екоцидних катастроф тощо. Оскільки такого роду виміри феномена науки зумовлені постіндустріальним соціально-культурним контекстом, остільки адекватною основою їх осягнення стає не метафізика універсалізму, а філософія контекстуалізму, для якої "ніщо не існує поза текстом" (Деррида). Найвиразніше ця тенденція виявила себе в дескриптивістському й наративістському підходах до Ф.н. (Блур, Ліотар, Феєрабенд, ІІолані, Тулмін). Піддаючи критиці нормативістські програми моністичної регламентації науково-пізнавальної діяльності, контекстуалісти ідентифікують Ф.н. як арену протиборства найрізноманітніших дискурсивних практик, що самозароджуються в співтоваристві філософів науки. Історичний розвиток такої Ф.н. здійснюється не як монолінійно-нормативний, детерміністичний процес, орієнтований на досягнення консенсусу у співтоваристві філософів науки, а як стохастичний, ситуативно-непрогнозований процес розгортання розмаїття думок, "дисенсусу" аномальності. До характерних особливостей цього етапу еволюції Ф.н. належать: подолання ідеологій демаркаціонізму, універсалізму, кумулятивізму; поворот від метафізики детермінізму, стабільності, фундаменталізму до філософії нестабільності (Пригожий); іронічне ставлення до метафізики універсалізму; визнання важливої ролі історизму, контекстуалізму, герменевтики, плюралізму. Усвідомлення всіх цих трансформацій на теренах Ф.н. спонукає до висновку, що Ф.н. вступає в якісно новий етап своєї еволюції, що іменується неологізмом "постмодерн".В. Лук'янець
См. также в других словарях:
БЛУР — (Bloor) Дэвид (р. 1942) британский философ и социолог науки. Руководитель Центра по изучению науки на социологическом факультете Эдинбургского ун та. Вводя в социологию научного знания идеи позднего Л. Витгенштейна, когнитивной психологии и… … Философская энциклопедия
БЛУР — (Bloor) Дэвид (р. 1942) английский социолог и психолог науки. Работает лектором Эдинбургского университета, входит в группу социологов, которые на рубеже 70 х гг. выступили инициаторами в разработке когнитивной социологии науки. Специалист в… … Энциклопедия социологии
Блур — холм в 7 8 вер. к Ю. от бывшей крепости Сардар абада, близ левого берега Аракса, в Эриванской губ. Остатки стен на этом холме армяне считают развалинами бывшего здесь за 2000 лет до Р. Х. города Армавира. Раскопки, произведенные в 1880 г. на… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
блур — а, ч. Те саме, що блул … Український тлумачний словник
БЛУР (BLOOR) Дэвид — (p.1942) брит. философ и социолог науки. Преподает философию науки в Эдинбургском ун те. Вводя в социологию науки идеи позднего Витгенштейна, когнитивной психологии и социальной антропологии, Б. выдвинул сильную программу в социологии знания.… … Современная западная философия. Энциклопедический словарь
Кармир Блур (станция) — Станция Кармир Блур Масис Кармир Блур Южно Кавказская железная дорога Электрифицирова … Википедия
Кармир-Блур — Координаты: 40°09′14″ с. ш. 44°27′04″ в. д. / 40.153889° с. ш. 44.451111° в. д. … Википедия
Кармир Блур — Координаты: 40°09′14″ с. ш. 44°27′04″ в. д. / 40.153889° с. ш. 44.451111° в. д. … Википедия
Кармир-Блур — см. Тейшебаини. * * * КАРМИР БЛУР КАРМИР БЛУР, см. Тейшебаини (см. ТЕЙШЕБАИНИ) … Энциклопедический словарь
Кармир-Блур — Кармирблур (арм. красный холм), холм на левом берегу р. Раздан, на западной окраине г. Еревана. В 1936 на К. Б. была найдена урартская клинопись с именем царя Русы, сына Аргишти II (7 в. до н. э.). С 1939 по 1970 производились… … Большая советская энциклопедия
КАРМИР-БЛУР — КАРМИР БЛУР, смотри Тейшебаини … Современная энциклопедия