Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

блудити

  • 1 блуждать

    1) (бродить) блудити, -ся, блукати, бродити, тиняти, -ся. [Ходжу, блуджу, нуджу світом];
    2) (сбившись с пути) блудити, блукати;
    3) (о глазах: бегать) блукати. [Його очі неспокійно блукали. Блукати поглядом]. Пойти, отправиться блуждать - піти в світи, у блуд піти. Блуждая прийти куда-л. - приблудити, -ся, заблудити, приблукати, -ся, заблукати, -ся.
    * * *
    блука́ти, блуди́ти; ( слоняться) броди́ти, ника́ти, тиня́тися

    Русско-украинский словарь > блуждать

  • 2 ошибаться

    ошибиться помилятися, помилитися, о(б)милятися, о(б)милитися, змилювати(ся), змилити(ся), замилитися, хибити, ухибити, схиблювати, схибити, похибитися, (гал.) блудити, з[по]блудити. [Дуже радий буду, як помиляюся. Я тут добре обмиливсь. Де він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Коби тут не поблудити де-в- чім (Франко)]. -ся в ком - по[об]милятися, по[об]милитися на кому, заводитися, завестися на кому. [Помилилися виборці на своїх депутатах]. -ся в чём - помилятися, помилитися на чому и чим, хибити, схибити проти чого. [Чим я помилився? Перекладач часом словом своїм против оригіналу схибить (Кул.)]. -ся в расчёте - в рахунку помилятися (помилитися), в рахубі похибитися, прогадувати, прогадати, прохопитися, обмахнутися. [Женивсь, та бач в рахунку помиливсь (Котл.)]. -ся в цене - процінувати, процінити. -ся при сдаче карт - заділитися, заздаватися. -ся немного - примилитися, трохи помилитися, трохи схибити. Если не -баюсь - коли не помиляюсь. Я ошибся на его счёт, в нём - я помиливсь на ньому.
    * * *
    несов.; сов. - ошиб`иться
    помиля́тися, помили́тися; ( допускать ошибку) хи́бити, схи́бити и схибну́ти и похи́бити; диал. обмиля́тися, обмили́тися, зми́люватися, змили́тися, зми́лювати, змили́ти, перехи́блювати, перехи́бити

    Русско-украинский словарь > ошибаться

  • 3 бредить

    марити, маячити (Л. Укр.), блудити словами (Грінч.), говорити (верзти) у нестямі.
    * * *
    1) ма́рити, мая́чити и маячи́ти, маячіти; забала́куватися, блуди́ти слова́ми
    2) ( кем-чем) ма́рити

    Русско-украинский словарь > бредить

  • 4 говорить

    о ком о чём
    1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];
    2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;
    3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;
    4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.
    * * *
    1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́
    2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати
    3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́ти

    вообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи

    Русско-украинский словарь > говорить

  • 5 заблудить

    1) почати блудити, почати блукати;
    2) почати блудодіяти, блудствувати, розпутствувати; почати сходити на погану путь.
    * * *
    I
    ( начать распутничать) поча́ти блуди́ти (гультяюва́ти)
    II диал. см. заблудиться

    Русско-украинский словарь > заблудить

  • 6 заблуждать

    почати блудити, почати блукати.
    * * *
    заблука́ти

    Русско-украинский словарь > заблуждать

  • 7 плутать

    1) см. Плутовать;
    2) блукати, блудити.
    * * *
    блуди́ти, блука́ти; плу́тати

    Русско-украинский словарь > плутать

  • 8 путать

    1) (приводить в беспорядок) плутати, путати що (напр. нитки);
    2) (говорить сбивчиво) плутати, мішати. [Копаниця плутав умисне, мов не хотів виказувати (Грінч.)];
    3) кого (сбивать с толку) - збивати, заморочувати кого;
    4) (лошадей) путати (коні);
    5) кого во что - плутати, вплутувати кого в що (в якусь справу). [Як смієш ти мене в свої діла криваві плутать? (Грінч.)];
    6) (сбившись с пути) плутати, блудити, блукати;
    7) (ногами) плутати, плентати (ногами);
    8) (следы, дорогу) ключкувати. Путанный - плутаний. Путающий - хто (той, що) плутає. -щий нитки - ниткоплут.
    * * *
    1) плу́тати, сплу́тувати; ( сбивать) збива́ти
    2) ( впутывать) плу́тати, вплу́тувати
    3) ( надевать путы) сплу́тувати, пу́тати

    Русско-украинский словарь > путать

  • 9 путаться

    1) плутатися, (о мыслях, чувствах ещё) мішатися, (в чем) плутатися, путлятися в чому. [Плутаються нитки (Грінч.). Чув, що мислі його мішаються (Франко). Попереду плутався в полах високий піп (Коцюб.). Вона сама купала найменшу дитину, а двоє плутались у неї під ногами, бились, верещали (Л. Укр.)];
    2) (сбиваться) плутатися, мішатися, збиватися;
    3) во что - вплутуватися, плутатися, втручатися, ув'язуватися в що; см. Вмешиваться 2;
    4) (блуждать) плутати, блудити, блукати;
    5) (шататься) віятися, тинятися, вештатися;
    6) с кем - тягатися з ким (см. Волочиться 2, Таскаться); (возиться) вовтузитися, воловодитися з ким.
    * * *
    1) плу́татися, сплу́туватися
    2) ( впутываться) плу́татися, вплу́туватися; (вмешиваться) втруча́тися
    3) ( блуждать в поисках дороги) плу́тати, блука́ти, блуди́ти
    4) ( шататься) ве́штатися, тиня́тися
    5) (иметь дело с кем-, чем-л.) тяга́тися
    6) страд. (несов.) плу́татися, сплу́туватися; збива́тися; вплу́туватися; сплу́туватися, пу́татися

    Русско-украинский словарь > путаться

  • 10 Кружать

    (сбившись с дороги) кружляти, блудити (-джу, -диш) навколо чого. [Усю ніч навколо озера кружляв (М. Грінч.)].

    Русско-украинский словарь > Кружать

  • 11 Плутаться

    плентатися, блукати, блудити.

    Русско-украинский словарь > Плутаться

См. также в других словарях:

  • блудити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  глаг. иметь внебрачные отношения.     …   Словарь церковнославянского языка

  • блудити — I блуджу/, блу/диш, недок. 1) Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. 2) перен. Поволі рухатися, пересуватися в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший. || Раз у раз з являтися і зникати. 3) діал.… …   Український тлумачний словник

  • блудити — 1 дієслово недоконаного виду блукати блудити 2 дієслово недоконаного виду вести розпусне життя …   Орфографічний словник української мови

  • блудити (бвудити) — блукати …   Лемківський Словничок

  • поблудити — I блуджу/, блу/диш, док. 1) Блудити (див. блудити I 1)) якийсь час. 2) діал. Помилитися, зробити помилку. II блуджу/, блу/диш, док. Блудити (див. блудити II) якийсь час …   Український тлумачний словник

  • блоудити — БЛОУ|ДИТИ (93), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1.Блуждать, скитаться, плутать: не прѣзьри видѣвъ тельць брата своѥго... блоу||дѩщааго по поути. (πλανώμενον) КЕ XII, 235 236; блоудѩ по поустынѩмъ. ни хлѣба въкоуша˫а. ни подъ кровъ ходѩ. ПрЛ XIII, 54в; ˫ако во тмѣ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • УБЛЮДОК — (выродок). Собств. р. Восходит к ублудокъ, производному от «сохранившегося ублудити, представляющего собой производное от блудити. Глагол блудити имеет тот же корень, что и блудъ …   Этимологический словарь Ситникова

  • Ростислав (имя русских князей) — Ростислав имя нескольких русских князей. Р. Владимирович, сын Владимира Ярославича , князь тмутараканский. В 1064 году Ростислав, покинув свой стол на Волыни, бежал в Тмутаракань, изгнал оттуда Глеба Святославича , но в том же году сам был изгнан …   Биографический словарь

  • Ростислав, русские князья — имя нескольких русских князей. Р. Владимирович, сын Владимира Ярославича, князь тмутараканский. В 1064 г. Ростислав, покинув свой стол на Волыни, бежал в Тмутаракань, изгнал оттуда Глеба Святославича, но в том же году сам был изгнан отцом… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Ростислав русские князья — имя нескольких русских князей. Р. Владимирович, сын Владимира Ярославича, князь тмутараканский. В 1064 г. Ростислав, покинув свой стол на Волыни, бежал в Тмутаракань, изгнал оттуда Глеба Святославича, но в том же году сам был изгнан отцом… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Ростислав, русские князья — имя нескольких русских князей. Р. Владимирович, сын Владимира Ярославича, князь тмутараканский. В 1064 г. Ростислав, покинув свой стол на Волыни, бежал в Тмутаракань, изгнал оттуда Глеба Святославича, но в том же году сам был изгнан отцом… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»