блазнюк

См. также в других словарях:

• блазнюк — а/, ч. Те саме, що блазень 3), 4) …   Український тлумачний словник

• блазнюк — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• блазень — 1) іст. (особа при дворі монарха / вельможного пана, яка розважала господаря та його гостей), блазнюк, клоун 2) (комедійний персонаж у давніх виставах), паяц, арлекін, блазнюк 3) (про того, хто вдає із себе дурника на потіху іншим), блазнюк,… …   Словник синонімів української мови

• БЛАЗН — муж. или блазнь жен., церк. соблазн, соблазнительные слова, поступки; мана, морока, обаяние. Блазнить кого, чем, соблазнять, искушать, смущать, совращать, наводить на грех; ся, вдаваться, впадать в соблазн, быть соблазняему. Блазнить меня… …   Толковый словарь Даля

• дурень — (розумово обмежена людина; лайливе слово), дурний, тупко, тупак, глупак, бельбас, недотепа, нетяма, недоумок, дурило, дурко, дурник, дурнило, товкач, просторіка, йолоп, бевзень, бевзь, ідіот, кретин, бовдур, блазень, блазнюк, бовван, довбня,… …   Словник синонімів української мови