благочестивий

См. также в других словарях:

• благочестивий — а, е, книжн., заст. 1) Який додержується приписів релігії; побожний, набожний. || Який виявляє ознаки благочестя (у 1 знач.), виражає побожність. 2) Належний до православної віри …   Український тлумачний словник

• благочестивий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• благочестивий, благочестний —   богобоязлив; благоговеен; почитащ Бога …   Църковнославянски речник

• благочестивість — вості, ж. Абстр. ім. до благочестивий …   Український тлумачний словник

• благочестиво — Присл. до благочестивий …   Український тлумачний словник

• христолюбний — а, е. Благочестивий, побожний, відданий християнській вірі …   Український тлумачний словник

• релігійний — 1) (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), духовний, конфесійний 2) (який вірить у Бога), богомі[о]льний, вірний; набожний, побожний, святобливий, благочестивий (який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди);… …   Словник синонімів української мови