благовістити

См. также в других словарях:

• благовѣстити — БЛАГОВѢ|СТИТИ (45), ЩОУ, СТИТЬ гл. Сообщить радостную весть; провозгласить: бл҃говѣститъ оубогыимъ посъла мѩ. проповѣдатъ плѣньникомъ ѡ(т)поущениѥ. (εὐαγγελίσασϑαι) ΚΕ XII, 224б; Ибо прѣдълежащеѥ бѣ имъ ис перва. бл҃говѣстити и оучити словоу б҃ию …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• благовістити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• благовістити — іщу/, істи/ш, недок., заст. 1) Дзвонити, оповіщаючи про початок церковної відправи. 2) перен., уроч. Виголошувати, зачитувати проповідь; сповіщати, повідомляти про що небудь. 3) розм. Поширювати серед людей, розголошувати що небудь …   Український тлумачний словник