-
1 биндюги
мн. -
2 биндюги
= бендю́ги, -і`в; мн. ч.ро́спуски -
3 бендюги
См. также в других словарях:
биндюги — множинний іменник віз розм … Орфографічний словник української мови
БИНДЮГИ — БЕНДЮГИ, БИНДЮГИ (от нем. binden связывать). 1) простая повозка ломового извозчика. 2) рычаг, бревно, вставленное в основание крестьянской мельницы для поворачивания ее. 3) поперечный дубовый брус для связки стенок судна и для поддержки мачты.… … Словарь иностранных слов русского языка
биндюги — бендю/ги, ів, мн., розм. Великий простий віз для вантажів … Український тлумачний словник
биндюг — биндюг, биндюги, биндюга, биндюгов, биндюгу, биндюгам, биндюг, биндюги, биндюгом, биндюгами, биндюге, биндюгах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
БЕНДЮГИ — БЕНДЮГИ, БИНДЮГИ (от нем. binden связывать). 1) простая повозка ломового извозчика. 2) рычаг, бревно, вставленное в основание крестьянской мельницы для поворачивания ее. 3) поперечный дубовый брус для связки стенок судна и для поддержки мачты.… … Словарь иностранных слов русского языка
бендюги — див. биндюги … Український тлумачний словник
биндюжний — бендю/жний, а, е. Прикм. до биндюги, бендюги … Український тлумачний словник
дроги — дрог, мн. 1) Довгий без кузова віз для перевезення великих вантажів; биндюги. 2) Віз, пристосований для перевезення гробів … Український тлумачний словник