бильця

См. также в других словарях:

• бильця — лець, мн. (одн. би/льце, я, с.). Невисока огорожа по краях сходів, балкона, містка, трибуни і т. ін.; поручні. || Бічні опори крісла, канапи; спинка стільця, ліжка. || Бокові обводи колиски. || Планка, валок рами у бороні та в інших знаряддях… …   Український тлумачний словник

• бильця — оздоблення меблів, перегородки …   Лемківський Словничок

• кавалет — бильця (залізного ліжка) [I] …   Толковый украинский словарь

• держачка — и, ж., зах. Поруччя, бильця …   Український тлумачний словник

• підлокітник — а, ч. Поруччя, бильця крісла, на які, сидячи, спираються ліктями …   Український тлумачний словник

• поренчата — ча/т, мн., діал. Поручні, бильця …   Український тлумачний словник

• поручні — ів, мн. (одн. по/ручень, чня, ч.). Невисока огорожа, перев. по краях містка, балкона, бильця на східцях будинку, вагона і т. ін. || Бічні опори крісла, канапи і т. ін …   Український тлумачний словник

• поренчата — множинний іменник поручні, бильця діал …   Орфографічний словник української мови

• швайка — кы, ж. Пт. 1. Клиноподібна частина веретена. Веретено все ся складат з швайкы або бильця и кружильця. 2. Товсте шило …   Словник лемківскої говірки