-
1 безхарактерний
lacking in character, weak-willed, spineless, feeble -
2 безхарактерний
бесхара́ктерный -
3 безхарактерний
უნებისყოფო; უხასიათო
См. также в других словарях:
безхарактерний — а, е. Який не має твердого характеру; слабовольний, безвольний … Український тлумачний словник
безхарактерний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безхарактерність — ності, ж. Абстр. ім. до безхарактерний … Український тлумачний словник
безхарактерно — Присл. до безхарактерний … Український тлумачний словник
нюнявий — а, е, розм. Безхарактерний, плаксивий … Український тлумачний словник
слинявий — а, е, розм. 1) У якого постійно тече слина з рота. || у знач. ім. сли/нявий, вого, ч.; сли/нява, вої, ж. Людина, в якої постійно тече слина з рота. || Вкритий слиною, вологий від слини. 2) перен., зневажл. Безвільний, безхарактерний, нікчемний … Український тлумачний словник
безхребетний — перен. (який має недостатньо твердий характер), нестійкий, безхарактерний, ненадійний, хиткий, примітивний, ні риба ні м ясо, ні рябе ні перисте, ні се ні те … Словник синонімів української мови
