безупинний

См. также в других словарях:

• безупинний — а, е. Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний. || Який не припиняється; постійний …   Український тлумачний словник

• безупинний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• беззупинність — ності, ж. Абстр. ім. до безупинний …   Український тлумачний словник

• беззупинно — Присл. до безупинний …   Український тлумачний словник

• безнастанний — а, е. Який ніколи не припиняється, невідомо, коли закінчиться; повсякчасний, безупинний …   Український тлумачний словник

• безперервний — а, е. Який не переривається; суцільний. || Який відбувається весь час, не припиняючись; постійний, безупинний. •• Безпере/рвна осві/та термін, що охоплює повний спектр можливостей для початкової, середньої та післясередньої освіти …   Український тлумачний словник

• безупинність — ності, ж. Абстр. ім. до безупинний …   Український тлумачний словник

• безупинно — Присл. до безупинний …   Український тлумачний словник

• коловорот — I у, ч. 1) Сильний обертальний рух води в річках, морях і т. ін., а також місце, де відбувається цей рух. 2) перен., кого, чого, який. Стрімкий, безупинний рух, безперервна зміна кого , чого небудь. II ч. 1) род. а. Інструмент для ручного… …   Український тлумачний словник

• неспинний — а, е. 1) Який не припиняється, здійснюється протягом тривалого часу, без перерви; безупинний, безперервний. 2) Якого не можна зупинити, стримати; невтримний …   Український тлумачний словник

• постійний — а, е. 1) Який триває увесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний. || Завжди наявний, який повсякчас супроводжує кого , що небудь; обов язковий, неодмінний. || Який раз у раз настає, відбувається, виявляється тощо. ||… …   Український тлумачний словник