безсумнівний

См. также в других словарях:

• безсумнівний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• безсумнівний — а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний …   Український тлумачний словник

• безсумнівний — (який не викликає сумнівів), безумовний, незаперечний, безперечний, видимий, очевидний, прямий, явний; доведений (який спирається на доводи) …   Словник синонімів української мови

• безсумнівність — ності, ж. Абстр. ім. до безсумнівний …   Український тлумачний словник

• безсумнівно — 1) Присл. до безсумнівний. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому небудь; обов язково …   Український тлумачний словник

• невонпливий — безсумнівний …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• несумінний — безсумнівний …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• безумовний — а, е. Нічим не обмежений; повний, беззастережний. || Незаперечний, безсумнівний. •• Безумо/вна нері/вність мат. нерівність, правильна для всіх допустимих значень змінних, що входять у цю нерівність. Безумо/вний рефле/кс фізіол. вроджений рефлекс …   Український тлумачний словник

• прямий — I 1) (рівно витягнутий у якомусь напрямку, без вигинів, закрутів), рівний, простий; прямоїжджий (про дорогу) 2) (не переносний про значення слова), буквальний II ▶ див. безпосередній 1), безсумнівний, відвертий 1) …   Словник синонімів української мови

• безперечний — а, е. Який не викликає заперечень, проти якого не можна заперечити; безсумнівний, незаперечний, безспірний …   Український тлумачний словник

• очевидний — а, е. 1) Дуже помітний; неприхований. 2) Безсумнівний, безперечний …   Український тлумачний словник