безсоромник

См. также в других словарях:

• безсоромник — а, ч. Людина, що не має сорому, порушує правила пристойності; безстидник …   Український тлумачний словник

• безсоромник — (той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойности тощо), соромітник, безличник, безпутник; нахаба, негідник, цинік (той, хто зневажає усталені норми моралі) …   Словник синонімів української мови

• безсоромник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• безвстидник — а, ч., діал. Безстидник, безсоромник …   Український тлумачний словник

• безсоромниця — і. Жін. до безсоромник …   Український тлумачний словник

• безстидник — а, ч. Те саме, що безсоромник …   Український тлумачний словник

• соромітник — а, ч. Людина, що не має сорому (у 1 знач.), незважає на правила пристойності; безсоромник …   Український тлумачний словник

• нахаба — (той, хто діє, поводиться зухвало, безцеремонно), зухвалець, нахабник; хам, хамло, хамлюга, хамула (той, хто поводиться безцеремонно, із викликом, грубо) Пор. безсоромник, грубіян …   Словник синонімів української мови

• негідник — (безчесна, підла людина), мерзотник, поганець, паразит; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка (про злу, підступну людину); капосник (той, хто скоює негідні, безчесні вчинки); падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник,… …   Словник синонімів української мови

• бетега — гы, ч. Пр. Нероба, безсоромник, презирливе прізвисько …   Словник лемківскої говірки