безсоромний

См. также в других словарях:

• безсоромний — а, е. Який не почуває сорому, не соромиться; безстидний. || Який виражає безсоромність; непристойний. || Нічим не стримуваний; безсовісний, зухвалий …   Український тлумачний словник

• безсоромний — (який не знає сорому; про слова, поведінку такої людини), безсовісний, несовісний; безбожний (про вчинки); цинічний (який виявляє зневагу до усталених норм моралі) Див. тж. нахабний …   Словник синонімів української мови

• безсоромний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• непорядний — 1) (якому не властива порядність, чиї вчинки, поведінка тощо заслуговують на осуд), недостойний; недобрий, нехороший (якому не властива порядність, учинки якого завдають комусь неприємностей); нечесний, безчесний (дії, поведінка якого суперечать… …   Словник синонімів української мови

• непристойний — 1) (про поведінку, жест, вислови, зображення тощо який усупереч вимогам пристойности, моралі неприховано виражає / грубо підкреслює те, що пов язане зі цариною інтимних, статевих стосунків, деяких фізіологічних функцій організму), цинічний;… …   Словник синонімів української мови

• безбожний — а, е. 1) Який не вірує в Бога. || у знач. ім. безбо/жний, ного, ч. Той, хто не дотримується релігійних поглядів, не вірує в Бога; безбожник (у 1 знач.). 2) перен., розм. Безсовісний, безсоромний, злочинний. 3) перен., розм. Надзвичайно великий;… …   Український тлумачний словник

• безвстидний — а, е, діал. Безстидний, безсоромний …   Український тлумачний словник

• безсовісний — а, е. Який не має совісті, чинить не по совісті, несправедливо; несовісний, безсоромний. || Який виражає безсовісність, безсоромність …   Український тлумачний словник

• безсоромність — ності, ж. Абстр. ім. до безсоромний …   Український тлумачний словник

• безсоромно — Присл. до безсоромний …   Український тлумачний словник

• безстидний — а, е. Те саме, що безсоромний …   Український тлумачний словник