-
1 забота
клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).* * *1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журбабез \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно
\забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́
2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням
проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)
-
2 Бесхлопотный
безтурботний, безклопітний. -но - безтурботно, безклопітно. -
3 беззаботливый
безтурботний, безклопітний, безклопотний, недбайливий, недбайний, недба(й)лиця, недбальниця, недбаха. [Оддала заміж за п'яницю, за недбалицю]. -во - безтурботно, недбайливо.* * *см. беззаботный -
4 niekłopotliwy
[нєклопотліви]adj -
5 უდარდელი
безжурний, безклопітний, безтурботний -
6 უზრუნველი
безжурний, безклопітний, безтурботний -
7 бесклапотны
безжурнийбезклопітнийбезтурботний -
8 sorgfri
безжурний, безклопітний, безтурботний -
9 sorgløs
безжурний, безклопітний, безтурботний -
10 ubekymret
безжурний, безклопітний, безтурботний -
11 хайғысыз
безжурний, безтурботний, безклопітний Г, СГ. -
12 беззаботный
1) безжурний, нежур(б)ливий, безсумний, бездумний, безтурботний. -но - безжурно, безсумно, бездумно, безтурботно;2) см. Беззаботливо.* * *безтурбо́тний, безкло́пітний и безклопітни́й; ( беспечальный) безжу́рний, нежурли́вий, безсу́мний
См. также в других словарях:
безклопітний — а, е. Який нічим не клопочеться, якого ніщо не турбує; безтурботний. Безклопітна людина. || Не обтяжений клопотом, турботами. || Який виражає безтурботність … Український тлумачний словник
безклопітний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безклопітність — ності, ж. Абстр. ім. до безклопітний … Український тлумачний словник
безклопітно — Присл. до безклопітний … Український тлумачний словник
безжурний — (який не журиться, не схильний до журби), веселий, безтурботний, безклопітний, бадьорий; безсумний, бездумний (який не має в собі ознак журби) … Словник синонімів української мови
безтурботний — (який не переймається труднощами життя), безпечальний, безсумний; безжурний, нежурливий (не схильний до журби); безклопітний (який ні про що не клопочеться), легковажний; безнапасний … Словник синонімів української мови