безгрішність

См. также в других словарях:

• безгрішність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• безгріховність — ності, ж. Абстр. ім. до безгріховний …   Український тлумачний словник

• безгрішність — ності, ж. Абстр. ім. до безгрішний I …   Український тлумачний словник

• безгрѣшьныи — (37) пр. Безгрешный, непорочный: Повелѣваѥть правило. сщ҃нкомъ безгрѣшномъ быти. і не імѣти. зазора грѣховн(а)го. КР 1284, 54а; и сп҃си мѩ грѣшнаго. ˫ако ты ѥдинъ ѥси безъгрѣшенъ ѡбразъ и и [так!] сиѩниѥ бл҃гвнаго ѡц҃а. СбЯр XIII, 222 об.; тѣло… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• безгрішшя — я, с. Брак грошей, їх відсутність …   Український тлумачний словник

• безгрошевість — вості, ж., безгроші/в я, я, с. Те саме, що безгрішшя …   Український тлумачний словник

• чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… …   Український тлумачний словник

• нѣкъто — (639) мест. неопр. 1. Некто, ктото: отърекъ бо сѧ нѣкто мира. женѹ имыи и дъщерь нехрьщенѹ. обаче хрьстьѧнъ бѣ. раздѣли же имѣниѥ своѥ на •г҃• части. (τις) Изб 1076, 247 об.; смокъвь имѣ нѣкъто насажденѹ въ виноградѣ своѥмь. (τις) КЕ XII, 224б;… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… …   Український тлумачний словник