безгомінь

См. также в других словарях:

• безгомінь — і, ж., поет. Те саме, що безгоміння …   Український тлумачний словник

• безгомінний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• безгомінно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• безгоміння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• безгомінно — Присл. до безгомінний …   Український тлумачний словник

• безгомінь — іменник жіночого роду поет …   Орфографічний словник української мови

• безгомінний — а, е. В якому не чути гомону, звуків, голосів; тихий, беззвучний …   Український тлумачний словник

• безгоміння — я, с. Відсутність гомону, звуків, голосів; тиша …   Український тлумачний словник

• тиша — 1) (стан, коли десь немає звуків; відсутність розмов), затишок; безголосся, безмовність, безгоміння, безгомінь (відсутність голосів, звуків, гомону) 2) див. спокій I, 2) …   Словник синонімів української мови

• дре́безг — дребезг, а; с дребезгом …   Русское словесное ударение

• С Дребезгом — нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Издавая звон. 2. Употребляется как несогласованное определение. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой