безглуздий

См. также в других словарях:

• безглуздий — а, е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний …   Український тлумачний словник

• безглуздий — [беизглу/здией] м. (на) здому/ з д ім, мн. з д і …   Орфоепічний словник української мови

• безглуздий — (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), нісенітний, неподобний, несусвітний, несосвітенний; беззмістовний (про діяльність позбавлений рації, сенсу); нерозумний, абсурдний, дурний, ідіотський; недоладний; парадоксальний, алогічний (який… …   Словник синонімів української мови

• безглуздий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• безумний — (який чиниться без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), безрозсудний, нерозсудливий, божевільний, маячний, маячливий, безглуздий, шалений, навіжений Див. тж. безглуздий, безтямний 2) …   Словник синонімів української мови

• недоцільний — (який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі), нераціональний, нерозумний, безглуздий Пор. безглуздий, безцільний …   Словник синонімів української мови

• абракадабра — и, ж. 1) Магічна формула, таємне слово, що їм приписувалася чудодійна сила. 2) Безглуздий набір слів; нісенітниця …   Український тлумачний словник

• абсурдний — а, е. Прикм. до абсурд; безглуздий, нісенітний …   Український тлумачний словник

• алогічний — а, е Суперечний логіці; безглуздий …   Український тлумачний словник

• безглуздість — дості, ж. Абстр. ім. до безглуздий …   Український тлумачний словник

• безглуздо — Присл. до безглуздий. || у знач. присудк. сл …   Український тлумачний словник