безбілетний

См. также в других словарях:

• безбілетний — а, е. 1) заст. Який не має паспорта, документа на проживання де небудь; безпаспортний. Безбілетні бурлаки. 2) розм. Який не має квитка (на проїзд і т. ін.); безквитковий. Безбілетний пасажир …   Український тлумачний словник

• безбілетний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• безбілетний — [беизб іле/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

• безбілетник — а, ч., розм. Безбілетний пасажир …   Український тлумачний словник

• безбілетність — ності, ж. Абстр. ім. до безбілетний …   Український тлумачний словник